Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Нарні ‒ італійське натхнення для чарівного королівства К. С. Льюїса

Нарні ‒ італійське натхнення для чарівного королівства К. С. Льюїса

Мабуть, багато хто дивився екранізації й читав книги видатного письменника та християнського апологета Клайва Стейплза Льюїса. Проте мало хто знає, що є реальне місто, яке частково стало прообразом чарівного королівства Нарнії й пов’язане із «Хроніками» не лише назвою, а й сутнісно.
У самому центрі Італії, в Умбрії, є містечко з населенням усього 20 тисяч, яке має назву Нарні. Це місто з давньою історією: люди мешкали тут ще до римлян.

2009 року сюди приїхав біограф і колишній особистий секретар Льюїса ‒ Волтер Хупер. Він подарував історикові міста Джузеппе Фортунаті копію латинського атласу, який колись належав письменнику і на якому той свого часу підкреслив Нарні. Імовірно, медієвіст Льюїс дізнався про місто завдяки історикам римської цивілізації, адже про нього згадували Тацит, Тит Лівій і Пліній Старший.


Хупер стверджує, що складно не помітити схожості між чарівним світом, що виник в уяві письменника, та реального міста. Одна з таких паралелей ‒ великий кам'яний стіл із книги «Лев, Біла Відьма та шафа», на якому лев Аслан, алегорія Христа, жертвує собою, аби врятувати Едмунда, одного з чотирьох дітей у романі. Біля Vіа Flaminia, старовинної дороги, яка веде з Рима до Адріатичного моря й теж проходить через Нарні, стоїть стародавній кам'яний стіл, який зберігся ще з доримських часів. Це жертовник, де вбивали тварин, а можливо, й людей.

Саме місто засноване близько І тис. до н.е. людьми з оско-умбрійської народності Неквін. Римляни завоювали його в IV ст. до н.е., а на Нарнію перейменували через сусідню річку Нар. За словами історика Фортунаті, «Нар» означає «вода, що тече». Він висловив припущення, що це також може бути причиною вибору спільнокореневої назви для уявної країни, адже вода це джерело життя.


Фортунаті розповів, що близько 1930 року під час дорожніх ремонтних робіт працівники виявили статую лева, датовану римською епохою, коли для імператора було звичним встановлювати такі скульптури  біля свого намету у військових таборах.

Фігура лева знакова й у єврейській релігії. Юдейський лев є символом племені Юди, першу згадку про що подибуємо в 49 розділі книги Буття, де Яків благословляє свого сина Юду, називаючи «молодим левом».

У християнстві лев Юди означає Христа. У книзі Об'явлення про це сказано так: «Ось переміг лев племені Юди, паросток Давида». Фортунаті вказав, як легко побачити зв’язок між цією статуєю й іншими символами лева, виявленими в Нарні, та Асланом із «Хронік Нарнії». Сам Льюїс підтвердив цей зв'язок 1961 року в листі до свого юного читача. Він сказав, що вирішив зробити алегорією Христа саме лева з двох причин: лев цар звірів, і в Біблії Христос називається «Левом із племені Юди».


Ще один зв'язок між реальними та вигаданими містами можна знайти в житії Люсії з Нарні. У «Хроніках» Люсі Певенсі, наймолодша дитина з чотирьох братів і сестер, першою бачить фантастичну землю й вірить у її реальність. Блаженна Люсія Брокаделлі з Нарні була містиком кінця XV  середини XVI ст. Вона народилася в Нарні й прославилась як дуже благочестива жінка, з дитинства мала видіння Пресвятої Діви Марії, Дитятка Ісуса й інших святих, зокрема, святого Домініка.

Перше видіння Люсія мала в 5 років, а в 12 принесла обітницю чистоти, вирішивши приєднатися до домініканців. Проте молоду дівчину батьки одружили з другом родини, П'єтро, графом Мілана. Зрештою, на її прохання вони жили як брат і сестра. У той час вона допомагала бідним і пекла хліб разом зі святими, які її відвідували.

У 18 років Люсія пішла від чоловіка, щоби стати домініканкою-терціаркою. Її чоловік приєднався до францисканців, а вона очолила монастир і стала однією з небагатьох святих жінок, які отримували стигмати. Однак сестри в монастирі цуралися її духовних переживань, тому, згідно з наказом своєї наступниці по владі, блаженна була змушена провести останні 40 років життя в ізоляціїі. Померла вона 1544 року, тіло знайшли нетлінним за кілька років потому. Люсію проголосив блаженною 1710 року Папа Климент XI. 1935 року її останки повернули до рідного міста Нарні й поховали в місцевому соборі.


Якщо ви відвідаєте Нарні сьогодні, то знайдете романський собор, пізньосередньовічну фортецю Рокка, старовинну міську площу, відмітку «Центр Італії» та багато зображень левів і блаженної Люсії, що нагадують про зв'язок Нарні з Нарнією, яку написав Клайв Стейплз Льюїс.

Джерело – Catholic News Agency

За темою:
Захопливий опис чистилища від Дж. Р. Р. Толкіна
8 найдавніших християнських храмів на світі
Хочете випити з криниці, над якою Ісус говорив із самарянкою? Це можливо!
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.