Самотність важка для тих, хто не вміє молитися. Якщо тебе лякає самотність, якщо, залишившись на самоті, ти якнайшвидше шукаєш товариства, якщо ти шукаєш утішення в людях, то це вірна ознака того, що Бога тобі мало, що в тебе недостатньо розвинене внутрішнє життя.
Самотність, каже св. Бернард, це зала для аудієнцій Святого Духа. Проте, – додає він, – у трохи слабких душах і в тих, хто не навчився повністю умертвляти пожадливості тіла і світу, цікавість кипить і бурлить, сягаючи всюди... Звідси й щодня нові заняття, проекти і роботи, читання найрізноманітнішого не для збудування себе та інших, а лише для того, щоб убити нудьгу.Що тут ще додати? Хіба що те, що якщо ця зала для аудієнцій Святого Духа не здається ні надто просторою, ні надто порожньою, то це знак того, що Бог наповнює її Своєю присутністю, і тобі достатньо цієї найсвятішої присутності. Вміймо добре використовувати ці дорогоцінні години слухання, уникаючи всіх порожніх думок, усіх розмов супроти любові до ближнього, усіх непотрібних занять, які заважають нам залишатися у солодкому тет-а-тет зі Святим Духом.
Джерело: Католицький оглядач
Завтра можна споживати м’ясні страви
Катехетика Чи можна бути занадто чесним? «Я реаліст» і «Я просто намагаюся бути чесним» — це, мабуть, мої найнеулюбленіші фрази. За іронією долі, жодну з них не можна назвати правдивою.Схожі новини
