Похорон о. Леоніда Ткачука. «Він жив як священик і помер як священик» (доповнено)

Як повідомлялося, отця Леоніда поховали у Чернівцях на Вінниччині. Про жалобні урочистості для CREDO розповів єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук.


Відбувся похорон о. Леоніда Ткачука, який був священиком — як я почув сьогодні — 32 роки. Цей священик-маріянин відзначався батьківською турботою, великим серцем, старанністю в різних напрямках служіння: у душпастирстві, в навчаннях, сповіді, звершення таїнств, — але також він був відомий як той, хто відновлював храми і не боявся йти в незнане. Навіть якщо попереду були труднощі, навіть якщо потрібно було відбудувати руїну, то він не дивився, яка вона, але зразу брався до роботи. Він був стратегічний і наполегливий у своїй діяльності.


Він служив у Кам’янець-Подільській дієцезії, потім у нашій Харківсько-Запорізькій, побудував у Харкові на Олексіївці храм у парафії Святого Сімейства — до речі, зробив усе дуже гарно і старанно, аж до педантичності. Потім його призначили на служіння у Севастополі, в Криму, де повернули храм, щоб він його відбудував, — але, на жаль, хвороба його зупинила, і зрештою сталося так, що він відійшов до Господа.


Я радий, що міг бути на похороні такої людини. Я його пам’ятаю ще зі свого дитинства, як уважного, привітного священика, який завжди запитається, як справи, — хоч ми і не були знайомі достатньо близько. Я бачив його у служінні, як священика. Бачив також і сьогодні на похороні, як багато було священиків і сестер-монахинь, людей, які поприїжджали з різних куточків України, вірян, які добре відгукувалися про нього. Єпископ Станіслав Широкорадюк зазначив, що ми сьогодні «ховаємо священика, який жив як священик і помер як священик», і навіть його похорон — саме як священика — є заохоченням для нас усіх.


Нехай Бог йому дарує вічне спочивання. Як єпископ Станіслав зазначив, він не був «робоча конячка», він був «робочий віл», тобто тягнув на собі дуже багато. І робив це дуже гарно, з жертовністю, з готовністю й не нарікаючи, не шукаючи причин, чому не робити, тільки завжди шукав способу, як це все виконати. Такого священика ми сьогодні поховали, і я дякую Богові за дар його життя.


За душу померлого пастиря також молились у Севастополі. Для цієї парафії отець Леонід віддав велику частину свого життя. У 1995 році він стає першим постійним пастирем для вірян цього міста. Доклав багато зусиль, аби костел, що був перетворений на кінотеатр, повернули вірянам. У 2008 році отець Леонід був переведений до Харкова. А у 2018 році, коли храм передали спільноті вірян, він знову повернувся до Севастополя, аби дбати про відновлення святині. Однак через хворобу та карантинні обмеження на пів острові був змушений завершити своє служіння у Севастополі. 


Святу Месу за душу померлого священика у Севастополі очолив єпископ Яцек Пиль ОМІ. Молитва подяки за життя і служіння отця Леоніда зібрала священиків, які служать у Криму, сестер гонораток та парафіян. 


Вічне спочивання дай йому, Господи, і світло віковічне нехай йому світить. Хай спочиває у мирі вічнім. Амінь.

Фото: отець Кшиштоф Вітвіцький

Джерело: CREDO