Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
17:55 Четвер 0 232
30-12-2021, 17:55

Народ, що очікує

Кажуть, десь існує дивний народ, що складає списки очікувань. Списки зі сотнями пунктів!
Кажуть, дивними люди ті здаються, бо погляд їхній лише в майбутнє спрямований.

В очі не дивляться, — нема коли. Прийнято лише цілодобово одне одному читати списки. Поруч з дітьми дорослі озвучують, чого очікують-вимагають від малих в майбутньому. Закохані й друзі на побаченнях теж завзято папірці перечитують. Під час нарад керівники виголошують багатотомники очікувань від усіх та кожного.

Кажуть, дивнішого народу на Землі, ніж той, не існує. Хто бував серед тих людей, не може надивуватися їхній безглуздості. Адже ті нещасні глибоко в серцях. Навіть, коли вдається виконати усе, чого вимагає кимось написаний список, не радіють, — знають бо, що нових пунктів чимало додасться. Та й стосунків здорових між ними не існує, — бачать бо не кохану чи рідну людину, а лише очікування від неї...

Кажуть, є в того народу закон, що забороняє бачити світ у теперішній момент. Через це пов'язки на очі зі собою носять. Аби, коли захочеться помітити в комусь щось прекрасне або сказати «дякую» тут і зараз, не зробити цього! Натомість, зав'язати очі й подумки повторювати вивчені напам'ять тексти зі списків очікувань.

Кажуть, що для себе особисто списків люди ті не пишуть, — прийнято творити писанину лише для когось. Смішно, але власне у тих «Списках комусь» частенько згадується те, чого б автору пунктів не завадило внести у «Персональний список», якби такий був.

Кажуть, що люди ті заперечують існування «Списків очікувань життя від людей», бо це абсурдно дослухатися й приглядатися до життя, яке не є людиною, а, отже, не вміє писати й дописувати чогось вартісного. Та й взагалі, коли ж насолоджуватися тим життям, якщо ще стільки списків не складено й не доопрацьовано?

Кажуть, переконання того народу можуть змінити лише діти, по-справжньому закохані або по-справжньому друзі. Бо лише такі здатні любити безумовно. Любити хоча б мить просто так, без жоднісіньких очікувань та папірців у руках. Без вимог ощасливити його величність Мене.

Кажуть, що народ той не розуміє змісту вислову: «Насправді ми потребували фундаментальної зміни у ставленні до життя. Ми мусили навчитися самі і, більш за те, навчити людей у відчаї, що важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас. Ми мусили перестати розпитувати про сенс життя, а натомість думати про себе як про людей, яким життя ставить виклики — щоденно й щогодинно (Віктор Франкл)».

Дивний той народ, правда? Добре, що ми інші...

Наталія Сиротич
Сім'я, батьки й діти 15:01 Четвер 0 356 Заразна агресія. Як сцени насильства на телеекрані впливають на психіку Вплив перегляду сцен насильства на поведінку та психіку помітили у дитячих групах. Діти та дорослі гралися ляльками Бобо, схожими на неваляшок. У першій дорослі агресивно били іграшки. У другій – просто робили рольові ігри. Після заняття дітей залишили у окремому приміщенні без ляльок Бобо. Ті, що бачили сцени насильства почали бити одне одного та поводитися, як дикуни, натомість діти, які не бачили проявів агресії, поводилися цілком пристойно.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.