Чи має священик вирішувати усі наші проблеми?

Мало не кожному священикові у світі знайома ця ситуація: немає ні одного дня, коли хтось не шукав би мене і не хотів би порозмовляти. Так, у подібних випадках, я часто чую одне і те ж запитання: «Що мені робити у тій чи іншій ситуації?».

«Отче, я більше не можу терпіти свого чоловіка. Його образи, домашнє насильство викликають у мене бажання залишити його. Як Ви вважаєте, це буде правильним і хорошим рішенням для мене?».

«Я відчуваю, що у моєму житті все летить шкереберть. Усі мої зусилля були марними, я втомився…Що я повинен зробити?».

«Проти мене налаштована моя теща, я більше не хочу з нею розмовляти. Що ви про це думаєте?».

«Наш дідусь залишив нам усім спадщину, але деякі члени із моєї сім’ї, не заслуговують на це...».

Таких історій і запитань, щодня я чую велику кількість. Я завжди намагаюся слухати їх серцем, порадувати тих, хто до мене приходить словами надії, заохочую робити більше добра. Також, раджу просити у Бога сили рухатися вперед; пригадую, що набагато цінніше зіштовхнутись із несправедливістю, ніж самому чинити несправедливо.

Але, найперше, що можу зробити для усіх цих людей – це молитися за них. Особливо, роблю це під час Євхаристії, коли тримаю у своїх долонях Господа. Так, у той момент, звертаюся до Нього: «Довіряю Тобі Ісусе усіх тих, хто до мене приходить. Допоможи їм прийняти правильні й найкращі рішення на Твою славу і на благо своїх сімей ...».

Що Ісус зробив би на моєму місці?

Пам’ятаю, як одного дня, лише протягом пополудня, на мене «впала» незліченна кількість проблем, і я відчув, що мої поради були зовсім недоречними. До вечірньої Меси, моє серце вже було повне тривоги, а я все ще розмірковував на тим, що маю такого зробити, щоб допомогти тим людям, які чекали від мене конкретної відповіді і підтримки. Одразу після консекрації, я кілька разів припустився помилки, коли читав молитву. Тоді, я сказав собі подумки: «Ти говориш неправильні речі».

І, тієї миті, я ніби почув у глибині свого серця голос Ісуса: «Ти правий, це неправильно. Самостійно ти не зможеш їм допомогти. Скажи їм, щоб запитали Мене, що б я зробив на їхньому місці? Таким чином, вкажеш їм правильний шлях».

Я помилявся. Помилявся не лише тоді, коли заїкався під час читання молитви у Месалі, але й способом надання допомоги. Ісус мав рацію. Хто, як не Він, може найкраще порадити нам, що маємо робити? Тож, наступного разу, я вирішив так сильно не хвилюватися і закликати тих, хто прийде за порадою, наблизитися до Бога й просити поради саме у Нього.

Запитай поради ... у Бога

Того ж вечора, перед тим, як покинути каплицю, до мене звернувся один чоловік. Він хотів поговорити зі мною. У своїй розповіді той повідомив мені, що його тато все життя ставився до нього досить жорстоко. Він виріс у середовищі, де завжди панували образи і бійки, і батько ніколи не підтримував його та братів у навчанні. Батько, так само, погано ставився і до матері, постійно кричав на неї. Тож, коли у цього чоловіка з’явилася така можливість, він відокремився від батька і не бачив його понад 30 років. Але тиждень тому, одна із його тіток повідомила, що його батько перебуває на діалізі, він є дуже слабким і що ніхто з родини не хоче йому допомогти.

Закінчивши свою розповідь, чоловік запитав мене: «Отче, слава Богу, що у мене є сім’я – я дуже щасливий. Я знаю, що моя дружина і діти із задоволенням прийняли би батька. Але, я не вважаю справедливим, що після всього, що він із нами чинив, зараз я повинен йому допомагати. Ми всі дуже страждали через нього: я, моя мати, мої брати. Я не зобов’язаний йому допомагати, правда ж?».

Я обійняв чоловіка і сказав: «Мені прикро, що Ви це пережили. Я розумію, як важко це прийняти. Але у мене є до Вас пропозиція. Я відкрию каплицю Пресвятих Дарів, і Ви запитаєте нашого Господа, що Він зробив би на Вашому місці».

Коли минуло півгодини, чоловік повернувся весь сльозах. Трішки заспокоївшись, він промовив: «Отче, я прийму свого батька, завдяки йому я отримав життя, я відкрию для нього двері свого будинку і допомагатиму йому в усьому, чим лише зможу ...».

Того вечора я ліг спати дуже щасливий. А коли прокинувся, відчув, що уві сні я відпочив, як ніколи раніше. Бог ще раз показав мені, що це Він вирішує наші проблеми, і що я маю лише представити їх Йому. Він також пригадав мені, яким легким було би наше життя, якби ми тільки запросили до нього Господа.

Багато справ у нас складається не так якби нам хотілося, тому що ми навіть не думаємо щоби запитати про них Ісуса. – Щоб Він зробив би на нашому місці? Я хотів би сказати кожному, хто переживає певні труднощі або кому доводиться приймати важливі рішення: «Не бійся, не втомлюйся від горя. Бог тебе любить. Він завжди з тобою і підтримає тебе в усіх твоїх справах. Просто встань на коліна перед Ним, і запитай Його: «Добрий Ісусе, що ти зробив би на моєму місці?».

Отець Серхіо Аргуело Венс

Переклад за Aleteia

Зображення: Cathopic, Exe Lobaiza