Ісус з Назарету – це істинний Бог та істинна людина. Він – Слово, що стало Тілом, як читаємо у Пролозі Євангелія св. Йоана. Сьогодні, напевно, нам складніше прийняти Його людськість, ніж Його Божественність, а ще важче ці дві істини поєднати і зрозуміти. Одначе ми знаємо, що це правда, що Він, стаючи людиною, відчув на собі людське життя, і знає кожну радість та кожен смуток, бо все це пройшло через Його Серце.
У першій частині цієї літанії (заклики 1-7) вказаний стосунок Серця Ісуса з Пресвятою Трійцею. Третій заклик нагадує, що Серце Ісуса тісно з’єднане з Божим Словом, тобто з другою Божою Особою. З огляду на цей тісний зв'язок Серця Ісуса з особою Божого Слова можемо сказати, що в Ісусі Бог любить, як кожна людина, та страждає і радіє, як людина. І навпаки: в Ісусі людська любов, страждання і людська гідність набувають величі і Божої сили. Ісус – Слово, приймаючи людське тіло, підніс його (тіло) настільки, що ми стали Божими дітьми. Наше тіло у таїнстві Хрещення стало святинею Святого Духа, тобто у ньому оселилася уособлена Божа любов.Ісус – це Боже Слово, єдине Слово Отця, Слово, що творить, підтримує всесвіт при житті, виявляє Божу любов до людини. Це Слово взяло людську природу, щоб оселитися серед нас і таким чином довести свою любов. Тож це не порожні обіцянки когось, хто обіцяє багато, переконуючи, що любить, а потім зраджує і залишає. Бог же у своїй любові вірний та незмінний.
«І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Йн 1, 14). Пишучи ці слова, св. апостол Йоан згадував три роки, проведені з Ісусом у школі любові, та хвилини під час Останньої Вечері, коли спочивав на Його Серці. Прислуховувався до ритму цього Серця, яке билося в ритмі любові навіть до Юди, який Його зрадив. З цього Серця він зачерпнув рясні потоки мудрості та благодатей, пишучи пізніше слова Євангелія, у якому виразно стверджує, що Бог є Любов'ю.
Ми, люди ХХІ століття, не бачили Ісуса на власні очі. Можемо Його помітити лишень очима віри через Його діяння в людях та історії. Св. Йоан перебував у присутності Господа особисто. Бачив Його своїми очима, торкався, слухав... Більше того, бачив також Його славу на горі Табор під час преображення. Згодом улюблений учень побачив Ісуса, піднесеного на хресті, де Син віддався у досконалій жертві любові Отцю, щоб притягнути всіх до себе. Найбільшим доказом цієї любові було віддання йому в опіку своєї Матері та вчинення Її Матір'ю для всіх нас.
Таким чином Та, в Якій здійснилось з'єднання Божого Слова з людським тілом, стала Матір'ю Церкви, що живе Словом, живиться Ним так само, як Його Євхаристійним Тілом.
Господь прагне, щоб наші серця були якнайтісніше з'єднані з Його Божественним Серцем, щоб ми неустанно єднаючись із Ним, у всьому і завжди виконували Божу волю. Коли живемо Божим Словом – Євангелієм і намагаємось наслідувати Христа, тоді наші серця щораз більше уподібнюються до Пресвятого Серця Ісуса. Боже Слово починає в нас істотно існувати, ми ж починаємо жити цим Словом, проголошуємо Його, воно стає нашим «я». Щораз більше належимо Христу. Стаємо живими дарохранительницями Божого Слова і таким чином можемо Його нести і давати іншим людям.
Опрацював дк. Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ
Зображення: Bible Study
Літургія на кожен день, 23 червня, середаСхожі новини
