Молитві Ісуса за Своїх учнів було присвячене чергове повчання Папи Франциска про молитву. Як свідчать Євангелії, поворотні моменти місії Ісуса та його взаємин з апостолами завжди відбувалися в контексті молитви.
Про це повідомляє Vatican News.Ісус не лише хоче, аби ми молилися так, як Він, але запевняє, що коли наші спроби молитися будуть хиткими, можемо завжди розраховувати на Його молитву. Ця думка була в центрі уваги роздумів, якими Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції, що в середу, 2 червня 2021 року, відбулася на внутрішньому подвір’ї Апостольського палацу в Ватикані.
Молитва – критерій обрання учнів
Як зазначив Святіший Отець на початку катехизи, в Євангеліях можемо побачити, що молитва займала фундаментальне місце в стосунках Ісуса з Його учнями. І це можемо побачити вже в момент обрання тих, які стануть апостолами. Святий Лука розповідає, що Ісус цілу ніч молитва на горі, а вдень зібрав учнів і вибрав з-поміж них дванадцятьох, яких назвав апостолами.
«Виглядає, що не існувало іншого критерію для цього вибору, крім молитви, діалогу Ісуса з Отцем. Якщо ж судити про те, які ці чоловіки поводилися пізніше, то може здатися, що цей вибір не був найкращим: всі повтікали, залишили Його самого під час страстей; але саме це, особливо, присутність Юди, майбутнього зрадника, показує, що ці імена були вписані до Божого задуму», – сказав Папа.
Молитва за учнів
Далі, як зауважив Наступник святого Петра, в житті Ісуса бачимо молитву Ісуса за учнів. Апостоли, іноді, ставали для Нього причиною хвилювання, але отримавши їх від Отця, Ісус «носить їх у Своєму серці», також і з їхніми падіннями та помилками. «В цьому всьому відкриваємо, як Ісус був учителем і другом, завжди готовим терпеливо чекати на навернення учня», – мовив він, звернувши увагу на слова, сказані під час Тайної вечері: «Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів». Вражаючим, за словами Папи, є знати, що коли оступаємося, то в цей момент «не зменшується любов Ісуса», але стає «ще інтенсивнішою», а ми перебуваємо «у центрі Його молитви».
Також після тривалої молитви на самоті Ісус поставив учням запитання про те, за кого вони Його вважають, що було ключовим моментом їхнього визнання віри. «Великі поворотні моменти місії Ісуса завжди випереджені насиченою, тривалою молитвою», – підкреслив Святіший Отець, звернувши увагу на те, що ця перевірка їхньої віри могла би здаватися метою, але, в дійсності, була черговою відправною точкою: з цього моменту Він почав відверто розповідати їм про Свої страсті, смерть і воскресіння.
«В цій перспективі, що інстинктивно викликає відкинення, як з боку учнів, так і в нас, що читаємо Євангелію, молитва є єдиним джерелом світла та сили. Щоразу, коли дорога починає звиватися вгору, потрібно молитися ще наполегливіше», – сказав Папа, додаючи, що саме після цього провіщення про події, які чекають в Єрусалимі, відбулася подія Преображення, про яку Євангелист розповідає, що Ісус взяв з Собою Петра, Івана та Якова та вийшов на гору, щоб молитися. І коли молився, Його обличчя перемінилося… Ця виявлена заздалегідь слава Ісуса відбулася саме під час молитви, коли «Син був занурений у сопричастя з Отцем і повністю приймав Його волю любові, Його задум спасіння».
Ісус молиться за нас
За словами Папи, пройшовши цим шляхом сторінками Євангелії, можемо збагнути, що «Ісус не лише хоче, що ми молилися так, як Він молиться, але запевняє нас, що навіть і тоді, коли наші спроби молитися будуть зовсім даремними та недієвими, ми завжди можемо розраховувати на Його молитву». Тому варто повторювати собі, робити своєрідну «вправу пам’яті»: коли приходять труднощі, коли опановує розсіяність, кажімо: «Ісус молиться за мене».
«Навіть якщо б наші молитви були лише бурмотінням, якщо б вони були підважені хиткою вірою, ми ніколи не повинні переставати уповати на Нього. Я не знаю як молитися? Він молиться за мене. Підтримувані молитвою Ісуса, наші несміливі моління спираються на орлині крила та підносяться аж до неба», – підсумував Святіший Отець, закликаючи не забувати про те, що Ісус молиться за нас. «Тепер? Так, тепер. У хвилину випробування, у хвилину гріха, навіть у цьому гріхові Ісус з великою любов’ю молиться за мене», – сказав він.