Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 4 червня, п'ятниця

Літургія на кожен день, 4 червня, п'ятниця

(зел) П’ятниця IХ тижня Звичайного періоду
Книжники чекали на «політичного» месію, нащадка царського роду Давида, що визволить Ізраїль від іноземного панування і поверне йому колишню славу. Ісус хоче підкреслити, що він як Месія є кимось набагато більшим від нащадка Давида і земного царя. Для цього посилається на псалом, написаний Давидом, в якому сам цар називає Месію своїм Господом (Владикою). Месія-політик приніс би визволення від іноземного гніту лише одному народові. Месія – Син Божий, яким є Ісус Христос, дарує всім людям незмірно більше – визволення від гріха і смерті.
Або (біл) Перша п’ятниця місяця
Меса про Пресвяте Серце Ісуса (стор. 123)

АНТИФОН НА ВХІД
Зглянься і змилосердься надо мною, Господи, * бо я самотній і нещасний. * Споглянь на моє горе й на труд мій, * і відпусти всі мої гріхи, мій Боже.

КОЛЕКТА
Боже, Твоє Провидіння ніколи не помиляється у своїх рішеннях; † смиренно благаємо Тебе: віддали від нас усе, що нам шкодить * і обдаруй нас усім, що служить для нашого блага. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Тов 11, 5-18
Чи­тан­ня з Кни­ги То­ви­та.
Тими днями Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син. Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що пішов з ним». Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються. Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло». Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала. Товит же підвівся і, спотикаючись, ви йшов до дверей, що вели надвір. Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше. Опісля обома руками зняв з кутків очей більма. А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей». Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне Його велике ім’я! Благословенні всі ангели Його святі! Нехай Його святе Ім’я буде над нами! Благословенні всі Його ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувся наді мною, і ось я бачу Товію, мого сина». Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії. Тоді Товит, благословивши Бога з радості, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі. Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Увійди до дому в здоров’ї, дочко! Благословен Бог, який привів тебе до нас, дочко! Благословенний твій батько й благословенний мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радості й благословення! Увійди, доню!» Того дня настала радість для всіх юдеїв, які були в Ніневії.  Сло­во Бо­же.


РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 146, 1-2 і 6в. 7-8. 9-10
Слав, моя ду­ше, Господа святого.
Хвали, душе моя, Господа. *
Хвалитиму Господа у житті своєму,
співатиму Богові моєму, поки існую. *
Він навіки зберігає правду.
Господь суд скривдженим чинить, *
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів, *
Господь відкриває сліпим очі.
Господь відкриває сліпим очі, *
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить. *
Господь оберігає чужинців.
Сироті та вдові Він полегшення приносить, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, – *
твій Бог, Сіоне, з покоління в покоління.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 14, 23
Алілуя, алілуя, алілуя.
Якщо хто любить Мене, той буде зберігати Моє слово;
і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до Нього.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 12, 35-37
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус, навчаючи в храмі, у відповідь сказав: «Як це книжники говорять, що Христос є Син Давида? Сам Давид промовив у Святому Дусі: “Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги”. Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином?» І багато людей слухали Його охоче. Слово Господнє.


МОЛИТВА ВІРНИХ
З глибокою вірою йдімо до Ісуса, Сина Божого, уповаючи, що Він вислухає нас і зішле нам свою благодать:
1. Молімося за святу Церкву, щоб вона завжди була гідним Господнім знаряддям у ділі спасіння світу.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб його служіння було для всіх людей знаком Божої присутності.
3. Молімося за богословів, щоб своїми дослідженнями вони сприяли поглибленню віри всієї Церкви.
4. Молімося за наші сім’ї, щоб вони, сповідуючи віру в Божого Сина, зростали у благодаті та святості.
5. Молімося за померлих, щоб вони, разом із Христом занурені в смерть, з Ним також воскресли до життя вічного.
6. Молімося за нас самих, щоб, свідомі нашої християнської гідності, ми ніколи її не заплямили.
Боже, колись Ти навчав свій народ устами патріархів та пророків, тепер же навчаєш його за посередництвом Церкви; вислухай наші прохання і допоможи нам бути її вірними дітьми. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, довіряючи Твоїй батьківській доброті , ми приходимо з дарами до святих вівтарів; † нехай завдяки Твоїй благодаті, що приносить святість, * ми будемо очищені тайнами, яким служимо. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
До Тебе я взиваю, бо Ти вислухаєш мене, о Боже, * нахили до мене Твоє вухо, вислухай мої слова.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Боже, Ти нас насичуєш Тілом і Кров’ю Твого Сина, † керуй нами за посередництвом Твого Духа, щоб ми свідчили про Тебе не тільки словом та мовою, але ділом та правдою, * і таким чином заслужили, щоб увійти в Небесне Царство. Через Христа, Господа нашого.
Літургійний зошит Серце Ісуса, святине Божа, храме Всевишнього Ці два заклики мають своє коріння у Старому Завіті. Серце Ісуса прирівнюється до єрусалимської святині, збудованої Соломоном, а за часів Ісуса перебудованої Іродом Великим. Святиня і Храм, який в ній знаходився, є символом Серця Господа Ісуса.