Урочистість Пресвятої Трійці – одне з найважливіших християнських свят, яке відзначається на честь Бога Отця, Сина і Святого Духа. У західній традиції ця урочистість припадає на неділю після Зіслання Святого Духа, тоді як за східною традицією П’ятидесятниця і Трійця – це нероздільна урочистість.
Пресвята Трійця – це догма, котра стверджує, що Бог існує у трьох особах, є Триєдиним Богом, але при цьому залишається одним Буттям. Всі три Особи мають однакову природу.Джерела цієї урочистості сягають IV-V ст. На той час точились різні богословські суперечки щодо божества та походження Христа, а також ширилось єретичне вчення аріан, котре, між іншим, заперечувало божество Ісуса і Святого Духа. У зв’язку з цим Церква зробила великий акцент на проголошенні правди про Пресвяту Трійцю. З’явилось багато спеціальних літургійних молитов, котрі базуються на цьому. В стародавньому галезіянському сакраментарії VII ст. знаходиться префація про Пресвяту Трійцю, котру треба було використовувати у Святій Месі в неділю після Зіслання Святого Духа. Автором цієї префації є сам Папа Лев Великий. Пізніше, приблизно 800 р., Алкуїн написав спеціальну вотивну Месу про Пресвяту Трійцю. Ці тексти використовуються і досі.
Символіка Пресвятої Трійці вперше зустрічається в християнському мистецтві ще в IV ст. На саркофазі, який можна побачити в Латеранському музеї, Пресвята Трійця представлена трьома особами. У базиліці св. Павла в Римі (V ст.) зустрічаємо інші символи: Бога Отця як людину, Божого Сина в образі агнця, а Святого Духа як голуба. Пізнішим символом став трикутник, котрий оточений сонцем, щоб виразити природу Бога. Також стародавнім символом є літера Y, котра утворює три рівні частини. Пресвяту Трійцю зображують трьома колами у трикутнику: вони розташовані так, що доповнюють одне одного. І від XII ст. набув поширення символ Бога Отця в постаті старця, який сидить на троні, Божого Сина, розіп’ятого на хресті, котрий спирається на коліна Бога Отця, і Святого Духа – голуба.
Отець Віталій Квапіш
Зображення: Crossroads Initiative