29 травня Церква згадує святу Уршулу Ледуховську, черницю

Через три роки майбутня свята вступила в краківський монастир сестер уршулянок, узявши ім’я Марія Уршула. Була дуже талановита, її життя повнилося як зовнішньою, так і духовною активністю. Усе, що робила, намагалася наповнити любов’ю. Особливо вдивлялась у страждання Христа.

Уже в новіціаті відкрила здібності та прагнення працювати з молоддю. Заснувала в Польщі перший гуртожиток для студенток, де дівчата могли отримати безпечне помешкання, навчання та глибоке духовне виховання. Допомагала самотнім і вбогим. 1904 року стала настоятелькою монастиря, а невдовзі у світському вбранні виїхала до Петербурга, аби приховано від антицерковної влади провадити гуртожиток для дівчат. Діяльність Уршули спричинила зростання покликань, і 1908 року виник підпільний автономний дім уршулянок.

На початку Першої світової війни вона мусила виїхати з Росії до Швеції, згодом працювала в Данії. Зосередила сили на допомозі постраждалим від війни, багато працювала для примирення народів і в напрямку екуменізму. 1920 року Уршула та її співсестри повернулися до Польщі й оселились у Пневах як Згромадження Уршулянок Серця Ісуса Конаючого (сірі уршулянки), яке затвердив Папа Бенедикт XV. 1928 року відкрився генеральний дім у Римі, а Уршула стала на чолі згромадження й без решти присвятила себе служінню. Навідувалася в осередки спільноти, організовувала часописи для дітей і молоді, писала книжки для дітей, брала активну участь у культурному, соціальному й духовному житті Польщі, за що отримала високі державні й церковні нагороди.

Померла в Римі, канонізована 2003 року.

Зображають святу в чернечому вбранні сірих уршулянок, використовують фотографії.

Уклала Юлія Бойко