15 грудня Церква згадує святу Марію від Розіп’ятого, діву

В 11 років дівчинка перенесла тяжку хворобу, а через кілька місяців втратила матір. Родина віддала Паулу на навчання до сестер візитанток, де вона показала себе кмітливою, розумною й готовою розвивати свої чесноти. Повернувшись із монастиря в 17 років, склала приватний обіт чистоти.

У 1831–1836 роках допомагала батькові керувати лісопильним заводом. Серед своїх 70 працівників розвинула апостольсько-місійну діяльність. Особливо взяла під опіку жінок, яким допомагала у праці. Також залучалася в душпастирство жінок і дівчат, приходила на допомогу самотнім і сиротам. 1836 року, під час епідемії холери, працювала в лікарні, в 1836–1839 роках занурилась у працю з глухонімими, з самотніми жінками та з дівчатами, яким через тяжкі умови життя загрожувала втрата цноти.

Під керівництвом сповідника Паула заснувала Згромадження Слугинь Милосердя, остаточно затверджене 1852 року. 18 сестер склали обіти й отримали чернече вбрання. Згромадження доволі скоро викликало довіру держави, отримало її підтримку, зарясніло покликаннями, що дозволило відкривати нові доми. Основним напрямком діяльності були хворі й нужденні.

Складаючи обіти, Паула ді Роза взяла собі ім’я Марія від Розіп’ятого, бо все життя вдивлялась у страждання Господа й бачила їх у нужденних. Вона віддано працювала разом із сестрами, особливо під час епідемій. Померла у Брешії, канонізована 1954 року.

Зображають святу в чернечому вбранні. Атрибути – розп’яття, лілія, книга конституцій.

Покровителька заснованого згромадження.

Уклала Юлія Бойко