Бог, Який розриває небо

Того часу Йоан проповідував, кажучи: “Слідом за мною йде сильніший за мене, якому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я похрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим!”

Сталося, що тими днями прийшов Ісус із Назарета галілейського і був хрещений Йоаном у Йордані. І тут же, виходячи з води, Він побачив розкриті небеса і Духа, який, мов голуб, сходив на Нього; і голос пролунав з небес: “Ти – Син Мій улюблений, Тебе Я уподобав!” (Мк 1, 7-11).

Сьогодні, на закінчення Різдвяного періоду, Літургія згадує Хрещення Господнє. Повертаємося до пустелі, де Йоан Хреститель хрестить в Йордані і проголошує прихід Того, хто сильніший від нього і хто “буде хрестити Духом Святим” – прихід Спасителя. Під час свят ми вже бачили, як Ісус об’являв себе пастухам і мудрецям зі Сходу, які поклонилися Йому і принесли дари. Бо прихід Ісуса в світ – це об’явлення Божої любові, яка приносить спасіння. І ось перед нами – ще одне об’явлення божественної природи Христа. Ісус – Той, хто “буде хрестити Духом Святим” – сам приймає хрещення від Йоана. А коли виходить з Йордану, – розповідає Марк, – бачить “розкриті небеса” і “Духа, який, мов голуб”, сходить на Нього.

В біблійному символізмі небо – це перепона, межа, бар’єр, який після первородного гріха розділяє людину і Творця. “Небеса, які Адам закрив для себе і своїх нащадків, небеса, немов рай, заборонений і захищений вогненим мечем”, – напише св. Григорій Богослов. Але тепер Бог втручається в історію людства, щоб повернути зв’язок, який людина зруйнувала своїм гріхом. Бог залишається вірним своєму завіту, навіть коли ми не полишаємо наших стежок та ігноруємо запрошення прийти до Нього, як сказано в Першому читанні: “Ви всі спраглі, йдіть до води, навіть і ті, в кого срібла нема! Ідіть, купуйте й споживайте! Ідіть, купуйте без срібла, без плати, вино та молоко! […] Прихиліть ваше вухо і прийдіть до Мене, слухайте, і душа ваша буде жити!” (Іс 55,1.3). Образ голуба, який зображує Святого Духа, справді, нагадує про початок, про нове життя після потопу. Щоб повернути людину, дати їй нове життя, Бог не щадить власного Сина. “Він побачив розкриті небеса”, – читаємо, – але в оригіналі вжито значно сильніше слово – східзоменоі – що дослівно означає “роздерті”. Те саме слово, що з’являється наприкінці євангелія: завіса храму роздерлась, коли Ісус віддав духа на Хресті. Наше повернення, наше спасіння має високу ціну.

Через Ісуса нам вказано шлях повернення до Отця: маємо розпочати з очищення, зі звільнення від гріхів, маємо скерувати наші стежки до Бога. Ісус, хоч і прийняв хрещення від Йоана, не потребував очищення: Він знижується до рівня грішної людини, щоб навчити нас як дістатися неба. Якщо оберемо цей шлях, то й ми почуємо голос Отця, який промовляє до кожного: “Ти – Син Мій улюблений, Тебе Я уподобав”!

Питання:

Чи я визнаю присутність Господа, Його любов в моєму житті? Чи я переживаю насправді родинний зв’язок з Богом? Що означає для мене бути дитиною Божою?

Бог, щоб повернути людину, “розриває небо”, яке відгороджує людину від Нього. А що треба розірвати в моєму житті, щоб наблизитися до Бога?

Ірина Кладій для КМЦ 

Зображення: Desiring God