9 січня Церква згадує святого Адріана Кентерберійського, покровителя студентів

Доволі рано став бенедиктинським ченцем у Нізідському монастирі, розташованому неподалік від Неаполя. Імовірно, там і здобув освіту: володів грекою й латиною, глибоко знав Святе Писання й учення Отців Церкви, розумівся на математиці, астрономії й поезії. Попри розмаїття знань і здібностей, не шукав похвали й високих посад, а піклувався про вдосконалення в чеснотах. Брати дуже шанували його, тому, хоч Адріан і був іще молодий, обрали настоятелем монастиря, і слава про нього поширилася далеко поза стіни обителі.

Святий Папа Віталій призначив Адріана єпископом Кентерберійським, однак той не вважав себе гідним такої великої честі й запропонував натомість іншого ченця, свого друга Теодора з Тарсу, який згодом теж був канонізований. Папа погодився на пропозицію, але за умови, що Адріан буде помічником і радником єпископа. 668 року Адріан і Теодор виїхали з Рима, однак до Англії доїхав лише другий. Бургомістр Нейстрії Еброїн затримав Адріана у Франції, підозрюючи у співпраці з Константом ІІ і вважаючи делегатом до англійських королів. Лише через два роки Адріан зміг прибути в Кентербері, де став настоятелем монастиря святих Петра і Павла. Він допомагав єпископові зміцнювати англійську Церкву, утвердив григоріанський спів у храмах і перетворив монастирську школу в освітній центр, де викладав багато предметів.

Біля гробу Адріана діялося багато чудес, а коли 1091 року його відкрили, виявилося, що тіло святого збереглося нетлінним.

Зображають святого в бенедиктинському вбранні, інколи як єпископа.

Покровитель студентства.

Уклала Юлія Бойко