Коли я намагаюся зрозуміти волю Божу, перше, що роблю, ― перевіряю власне життя, щоб зрозуміти, чи в усьому підкорююся Його волі.
Друге, ― намагаюся нейтралізувати свої бажання, щоб Святий Дух міг виконати Свою волю в мені.Третя річ, яку я роблю, ― очікую, щоб Бог заговорив до мене. Щоб я почув Його через Слово. Очікую, що Господь буде говорити зі мною через відчинені і зачинені двері, через друзів, які моляться і через обставини.
Четверте, що я роблю, щоб розрізнити волю Божу, ― випробовую свій дух. Запитайте себе: чи принесе Господу славу те, що я роблю або те, що я хочу зробити? Чи це прославить Його ім’я? Чи узгоджується це зі Словом Божим, або ж суперечить йому?
П’яте, що я хотів би закликати людей робити, ― почекати на Господа. Очікувати Його часу. Подивіться в Святому Письмі. Хто той, хто завжди квапить людей щось робити? Диявол. Хто завжди говорить: «Почекай, почекай, почекай?» Господь. Це в Його Слові.
Молитва: Боже, допоможи мені шукати Твоєї волі для свого життя. Щоб я міг звіряти всі свої рішення із Твоєї допомогою і за допомогою Твого Слова.
«Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога» (1 Кор 2, 12).
Джерело: Дивенсвіт
АДВЕНТОВІ ІСТОРІЇ: Господь близько Наше сьогодення часто позначене турботами й проблемами, що поглинають і пригнічують. Та це не повинно змусити нас втратити надію і пильність щодо найважливішого – наше відкуплення, освячення, зцілення та сопричастя в Господі. Про це нагадує о. Грегорі Мерфі ОР, роздумуючи про Божу справедливість і милосердя, Його любов та вірність, Його прихід і Царство.
Самотність як «зала для аудієнцій Святого Духа»Схожі новини
