На подільських пагорбах чудового міста Могилів – Подільського, що на Вінниччині, 1 – 6 січня 2020 року відбулася сесія по пілотуванню.
Відповідальними були подружжя Куликів – дієцезіальна пара Київсько-Житомирської дієцезії. Це реколекції для пар, які пілотують нові кола, котрі спричиняються до розвитку Руху «Світло-Життя», до «народження» нових кіл і передання того, чому навчав отець Франциск Бляхницький.Спільнота учасників складалася з 8 подружніх пар та 10 дітей і отця Христофора з Луцької дієцезії. Родини представляли Київсько-Житомирську, Луцьку, Кам’янець-Подільську дієцезії та Львівську архідієцезію. І це показувало, що ми – спільнота Церкви – єдина, не дивлячись на територіальні поділи. Приємно було бачити різних людей за віком, за професією, за місцем проживання, за роками пережитими в спільноті Домашня Церква, але єдиними в Христі, Котрий об’єднує і провадить по життю, щоб ми прямували до святості разом як подружжя (чоловік та дружина) все наше життя.
Учасників реколекцій гостинно, з відкритим серцем прийняв отець Павло, настоятель місцевої парафії отців мар’янів. Слід зазначити, що приклад жертовного служіння показали місцеві родини, котрі прагнуть стати членами руху «Домашня Церква».
Вершиною пережиття була адорація під час подружньої молитви, коли кожна окрема пара один на один зустрічалася з Ісусом в Пресвятих Дарах. Варто зазначити, що під час реколекцій пари відкрили наново обов’язки, які провадять подружжя до святості.
«Навчи мене Твою волю, бо Ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній» (Пс 143,10)
«Ми дякуємо Богові за чудово проведений час. Служіння відповідальної пари та о. Христофора в поєднані з гостинною любов'ю о. Павла наше подружжя допроваджує до служіння. Свідчення родин учасників показало, що проведений разом - це благодатний час. І на кінець не нам, Господи, не нам, но Імени Твоєму Дай Славу» (родина Маслій, Новоград-Волинський)
«Дякуємо Богу за можливість бути на сесії по пілотуванню, яка "наново" відкриває спільноту Домашня Церква. Цей час реколекцій був чудовим і радісним, а також можна було дізнатись багато чого нового та цікавого. Дякуємо отцю Христофору за його щирість і відкритість, за проповіді та слова, якими влучно промовляв до наших сердець, за приклад віри і служіння. Дякуємо нашій відповідальні парі Олегу та Валентині за служіння, за те що дуже щиро ділилися своїми прикладами життя, за вашу живу віру, за відкритість і посмішки до всіх учасників реколекцій. Дякуємо отцю Павлу за його щедру гостинність та любов, з якою нас прийняв та за проповідь, якою навчав на Службі. Дякуємо усім за ваші свідчення і приклад вашої віри. Це був час, який наближає до Бога! Це був час, який заставляє задуматися над самим головним - Дорогою святості нашого подружжя і пізнати методи, як йти цією дорогою. За все слава Богу!» (родина Огневі, Кам’янець-Подільський)
«Це були особливі та живі реколекції, усе сприяло для того, щоб молитися і роздумувати над нашим життєвим покликанням.
Ми мали змістовні, наповнені життєвими свідченнями, конференції; час для родини; подружній діалог та молитву; цікаві екскурсії; найсмачніші страви готували нам родини Домашньої Церкви, дивуючи щоразу своєю щирістю, відданістю, любов'ю в служінні. Щовечора веселі вечори, на яких було весело та кумедно, наші діти бачили приклад, як християнські родини можуть провести надзвичайний вечір в колі друзів та дітей.
Всі: і дорослі, і малі були щасливі та задоволені. Коли виїжджали - у серці був легкий смуток, багато обіймів, щирих побажань та запрошень. Ці дні були надзвичайно кольорові. Реколекції надихнули, а саме головне приблизили до Бога наше подружжя. Бажаємо всім подружжям відчути те, що ми зараз переживаємо.
Реколекції, коли присвячуєш пару днів свого життя глибшому пізнанню Бога, це завжди відновлює відносини з Богом, допомагає легко і цікаво відновити християнські цінності.
"Якщо хочеш бути досконалий.... "приходь і йди за мною". "Почувши це слово, юнак відійшов засмудченний,..... " (Мт 19,21-22) Скільки разів я відхожу від Господа, відкидаючи Його запрошення навіть не засмучуюсь....... Ці реколекції, Його запрошення, наша сім'я прийняла, може десь без особистої радості, десь без явного захоплення. Все ж таки різдвяний-новорічний період. Диван, телевізор, друзі.......... Але наскільки ми вдячні Господу, за цей час. Час проведенний разом, близько Нього, в колі родини. Особисто мене вразили не тільки дуже гарно, мудро та з Господнім Духом організовані самі реколекції, про це думаю напишуть наші брати та сестри, а вразили сім'ї з якими нам Господь дозволив провести цей час, особистості які були поряд. Сім'я Куликів, Олег та Валентина, світло яке не заховане, а світить на видному місці. Приклад служіння іншим, приклад того як взірець для аніматорської пари. Вразили сім'ї, які в щоденних потребах з дитячою довірою, щирістю довіряються Господу. Сім'я зі Львова, Володимир та Богдана, в цей різдвяний період пригадують мені трьох мудреців, які шукали маленького Ісуса. Їхня подорож на край України у прикордонне містечко з маленькою донею була найдовшою серед наших сімей,перекладним транспортом... Дивлячись на всі ці сім'ї, особистості які були поряд ці дні, ці запальні вогники, ми з моєю сім'єю бачимо шлях, орієнтуємося на вас як на орієнтири, щоб йти до Господа нашого. Будемо всіх вас пам’ятати в наших молитвах, бо хто близько Пастиря, на того чатують вовки. З великою вдячністю всім хто розділив цей час з нами. Хай Вас Господь благословить та завжди тримає Свою руку над вами.»
(родина Колисун, Дунаївці)