Тебе навіки возвеличувати будемо: Царице Патріархів, Пророків, Апостолів... всіх Святих

Марія перевершує їх усіх гідністю, святістю і покорою як Мати Христа. Сходячи до Відхлані після своєї Муки, до свого воскресіння (східна традиція говорить, що Христос здійснив це у Велику Суботу), Спаситель вивів звідти всіх, хто там перебував, звільняючи їх з-під влади сатани. На іконі Anastasis бачимо Христа, який зруйнував браму відхлані і розірвав кайдани тих, що там перебували. Відкриває для них браму Свого Царства. Небо наповнюється святими.

На фронтонах і порталах середньовічних катедр зустрічається мотив Цариці всіх Святих: Марія сидить на троні поруч із Христом, а навколо Неї скупчилися окремі категорії святих Старого і Нового Завіту.

Цей же мотив знайдемо у Данте у його творі «Божественна комедія». В останніх строфах третьої частини цього твору, тобто в Раю, поет, мандруючи через найвище Небо (Емпіреум), спостерігає за містичною Трояндою, утворену з ангелів і спасенних. У середині цієї Троянди, сидить прославлена Божа Матір, оточена хорами Ангелів. На нижчих сходинках Божого трону видно мешканців Раю, котрі відкуплені дорогоцінною кров’ю Агнця: Патріархи, Пророки, Апостоли, Мученики, Сповідники і Діви. Ліву частину Троянди займають святі жінки, починаючи від біблійних дружин Патріархів. Праворуч сидять чоловіки, занесені до когорти спасенних.

Усі ці спасенні, всі Святі мають різне походження і доводять нам, що святість – це не якийсь комфорт, а завдання і покликання кожного охрещеного. Аби реалізувати це завдання, аби виконати своє покликання, треба спочатку дати огорнути себе любов’ю, якою Бог перший нас полюбив (пор 1Йн 4, 10). Це нелегко через фальшиву покору і різні упередження, що нам загрожують. Марія вчить нас, як приймати Божу благодать, довірятись Її керівництву і за все дякувати.

Другою умовою спасіння є розумний послух перед Божими планами. Марія – це зразок особи, яка, «будучи слухняною, спричинилась до свого спасіння і цілого людства» (св. Іриней). «Діва, що слухає», вчить спогляданню Божого Слова (Лк 2,19.51), є зразком витривалої вірності Богу у драматичних ситуаціях (Лк 2, 41-51). Слугиня Господня вчить нас служіння потребуючим (Йн 2,1-11) і витривалості під хрестом (Йн 19, 25-27).

Які ж важкі, болючі і повні випробувань були дороги, які Цариця всіх Святих мала пройти, прямуючи до мети, аби сісти на троні поруч зі Своїм Сином. Її приклад – заохочення для всіх нас Її дітей, аби невтомно йти Її слідами до справжньої святості.

Маріє, наша Царице і Царице тих, хто перед троном Бога стоїть, молись за нас, аби, стаючи святими, ми могли з’єднатись із нашими братами і сестрами в небі. Вчи нас любити Бога понад усе, а ближніх – як самих себе.

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Зображення: Salve Maria Regina