Мученицьку смерть святої Аполлонії в кількох словах описує святий Діонісій Великий, єпископ Александрії, коли в листі до Фабія, єпископа Антіохії, розповідає про страждання своїх вірних під час переслідувань.
Александрійських християн за імператора Траяна Деція, який правив від 249 до 251 року, виганяли з домівок і вбивали. Одною з жертв стала Аполлонія, діва поважного віку, яку знайомі любили й поважали за повне чеснот життя. Не зважаючи на сиве волосся, кати били її по щоках, розбили лице, вибили всі зуби (пізніші перекази вказують, що зуби їй виривали щипцями) та намагалися примусити паплюжити ім’я Христа. Вони розклали вогнище й загрожували діві спалити її живцем. Аполлонія ж, попросивши хвильку на роздуми, довірила себе в руки Господа й сама кинулась у вогонь.Хоча таке мучеництво може здаватися самогубством, воно свідчить про готовність віддати життя, але не зрадити Бога. Мученики, гинучи, сповідують віру в те, що, страждаючи разом із Христом, разом з ним і воскреснуть (пор. Рим 6, 5.8-9).
Ушанування святої Аполлонії поширилося зі Сходу на Захід, а згодом виникло багато легенд про життя і смерть святої.
Зображають святу в світському вбранні, інколи під час виривання зубів. Атрибути – зуб, щипці, пальмова гілка.
Покровителька стоматологів, захисниця від зубного болю, хвороб ясен та інших стоматологічних проблем.
Уклала Юлія Бойко