Блаженства – це шлях до радості. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 29 січня 2020 року

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогодні ми розпочинаємо серію розмов про блаженства в Євангелії від Матея (5, 1-11). Цей текст, який розпочинає Нагірну проповідь, став світлом у житті побожних людей і навіть багатьох із тих, хто не вірить. Складно не звернутися до цих слів Ісуса, а прагнення зрозуміти їх і якомога повніше прийняти дуже достойне. Блаженства – це як християнське посвідчення особи; це й наше посвідчення особи, яке вказує на лик самого Ісуса, Його спосіб життя.

Сьогодні ми поглянемо на ці слова Ісуса загалом, а в наступних розмовах ми по черзі коментуватимемо кожне окреме блаженство.

Насамперед важлива ситуація, у якій було проголошене це послання: Ісус, побачивши натовп народу, що йшов за Ним, сходить на один із пологих схилів біля Галилейського озера, сідає та, звертаючись до учнів, проголошує блаженства. Послання начебто скероване до учнів, але на горизонті – натовп, тобто все людство. Це послання для всього людства.

Окрім того, слово «гора» нагадує нам про Синай, де Бог дав Мойсеєві заповіді. Ісус починає навчати нового закону: бути вбогим, бути тихим, бути милосердним… І «нові заповіді» – це значно більше, ніж просто норми. Ісус нічого не нав’язує, а розкриває шлях до щастя – Свій шлях – вісім разів повторюючи слово «блаженний».

Кожне блаженство складається з трьох частин. Початок – це неодмінно слово «блаженні»; потім описано ситуацію, у якій ці блаженні перебувають: убогість духом, страждання, голод і спрага справедливості тощо; і, нарешті, згадано причину блаженства, долучену сполучником «бо»: «Блаженні ці, бо, блаженні ті, бо…» І так – вісім разів. Добре було б вивчити ці блаженства напам’ять і повторювати, думкою та серцем звертаючись до закону, який дав нам Ісус.

Звернімо увагу: блаженства зосереджені не на поточній ситуації, а на новому стані, який блаженний здобуває як дар від Бога – «бо їхнє Царство Небесне», «бо будуть утішені», «бо вони успадкують землю» тощо. У завершальних частинах, де йдеться про причини блаженств, Ісус часто використовує пасивний спосіб майбутнього часу: «будуть утішені», «успадкують землю», «будуть задоволені», «будуть прощені», «синами Божими назвуться».

То що ж означає слово «блаженний»? Чому з нього починаються всі вісім блаженств? Цей термін вказує не на того, хто наситився або насолоджується життям, ні; ідеться про людей, що перебувають у стані благодаті, які зростають у благодаті Божій і просуваються Божим шляхом: через страждання, бідність, служіння іншим, розраду… Ті, хто йде дорогою цих справ, щасливі – і будуть блаженними.

Щоб віддати Себе нам, Бог часто вибирає немислимі шляхи, які можуть перевищувати людські обмеження, провадити через сльози й поразки. Це, як кажуть наші східні брати, пасхальна радість – зранена, але жива, бо пережила смерть і зазнала досвіду Божої могутності. Блаженства завжди несуть вам радість; вони – шлях до радості.

Сьогодні нам буде корисно звернутися до Євангелія від Матея, п’ятого розділу, віршів від першого до одинадцятого, і прочитати про блаженства. І, можливо, ще кілька разів повернутися до них протягом тижня, щоб зрозуміти, що ця дорога прекрасна та сповнена щастя. Саме такою Господь пропонує її нам.

Франциск, Папа
Ватикан, зала Павла VI
29 січня 2020

Переклад КМЦ за vatican.va