Діти зі Словаччини думають про дітей в Україні

Про це повідомляє Мукачівська дієцезія.

Любов також повинна трохи упокорюватись, що відчували фоколаринки у Братиславі, а саме Марійка Бахер спілкувалася з Марієнкою в Кошице, з Мірою у Києві та з о. Антоном в Ужгороді. У якийсь момент ми почали замислюватися, чи вдалось би це зробити не анонімно, але максимально особистим. У Братиславі виникла ідея приготувати подарунки з розділяючи окремо для хлопчиків – дівчат, а також відповідно віку: до 3 років, до 7-ми, до 11-и і до 15 та більше років. В Україні ж ми складали список дітей і уточнювали кількість. З деякими ужгородськими школами це було не зовсім точно, лише приблизно. У Словаччині підготували кожен окремо, у стандартних коробках, до 80 гарно загорнутих та підписаних подарунків, що також було зручно для перевезення через кордон. Добродії знали, що кількість одержувачів не є точною, тому вони підготували ще 50 менших, але чудових привітань у вигляді менших пакунків.

Для доставки із західної Словаччини та Братіслави була необхідність у транспорті, тож своє авто запропонував нам Томаш. У Кошице-Польові додались решта подарунків, а також кілька сумок із іграшками, одягом та корисними предметами. Загалом, це був гідний поваги збір.

Для привезення дарунків було залучено з Кошице-Польова парафіяльний хор, який прибув у Сторожницю на урочистість, коли відзначалась 30-та річниця від першої Меси після повернення храму громаді у 1989 року.

У наступні дні м
и активно розділили подарунки для декількох локацій – Сторожниці та Ужгороду за активної допомоги пані Мілки, Янки та Габіки.
Для того, щоб вислати у Київ ми використали звичайну та надійну пошту в Україні та надіслали подарунки, щоб 27 дітей отримати подарунки вже до свят.

24 дітей у словацькій школі в Ужгороді теж отримали подарунки перед святами.

Уточнили адреси 36-и дітей у Сторожниці, які прийняли подарунки у церкві на Різдво. Аналогічно у місті Ужгороді – 30 дітей прийшли на Різдво і після святої Меси були огорнуті увагою у вигляді ретельно підготовлених подарунків.

У багажі зі Словаччини було кілька сумок із іграшками та одягом для дітей. А ще було кілька маленьких подарунків. Для них ми знайшли відповідного адресата: запропонували їх брату Каролу, ромському пастору з нашої екуменічної спільноти; він прийшов і все прийняв із великою радістю.

Відлуння про подарунки можна описати словами: вдячні, зворушені та захоплені не тільки діти, але й батьки. Наприклад, у Сторожниці коли вони прийшли на нічну Різдвяну Месу, то побачили багато подарунків під ялинкою. Це було як у великій родині, де кожен підготував щось для іншого. Служба Божа відбулася у радості та очікуванні на несподіванку. Сподіваємось, що це розпочало співпрацю та взаємозбагачення у наших громадах.

Всі, хто допомагав організувати це для дітей, підбадьорені тим, що самі отримуємо Божий дар – Ісуса. Він навчає нас взаємності, в якій ми хочемо разом з дітьми рухатися далі.

о. Антон Конєчний, Сторожниця