Народився Йосиф (1852–1908) у вбогій багатодітній родині в Бадії (Італія). Батьки привили йому міцну віру.
Навчаючись у місцевій школі, виявив наполегливість, старанність і неабиякі здібності, чим привернув увагу вчителя й настоятеля храму. Завдяки їхній допомозі Йосиф зміг виїхати на подальше навчання до Брессанона й 1872 року вступити в духовну семінарію. Свячення отримав 1875 року; працював при парафії святого Мартина неподалік від Бадії. Уже в семінарії здобув славу хорошого катехита, а згодом виявив ще й проповідницькі здібності.Через три роки служіння Йосифу випала нагода здійснити давнє прагнення місійної діяльності, і він приєднався до конгрегації Божого Слова (вербісти). Протягом року перебував біля засновника святого Арнольда Янссена в Сейлі (Нідерланди) й навчався основ китайської мови. 1879 року, прибувши в Китай, Йосиф і його співбрат Йоанн Анцер, оселилися в Шаньдуні, де допомагали місцевому священикові й вивчали мову. Після двох років підготовки Йосиф зміг служити самостійно: обходив місцеві села, знайомився з людьми, збирав спільноти зацікавлених, для яких катехизм викладали місцеві християни. Він розумів, що від сприйняття Христового вчення ніщо не має відволікати, тому старанно готував катехитів саме з місцевих мешканців, для яких написав китайською пояснення до катехизму, правила для керівників спільноти й короткі рефлексії для проповідей. Головним його принципом було любити людей і являти їм любов Бога Отця.
1898 року Йосиф мусив виїхати в Японію через стан здоров’я. Повернувшиcь до Китаю, працював далі, хоча лише частково відновив сили. З 1900 року був призначений провінціалом південного Шаньдуна, з 1907 виконував обов’язки єпископа. Ніс допомогу хворим на тиф під час епідемії 1908 року й заразився.
Канонізований 2003 року.
Зображають святого у вбранні священика, використовують фотографії.
Покровитель місій.
Уклала Юлія Бойко