Папа Франциск: послання отця Боско було революційним

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

«Ви, салезіяни, щасливі, адже ваш засновник, отець Боско, не був святим із обличчям “Страсної П’ятниці”, сумним, сердитим… У нього радше було обличчя “Неділі Пасхи”. Він завжди був радісним, привітним, незважаючи на тисячі труднощів та перешкод, які його щоденно оточували», – пише Папа Франциск. Він підкреслює, що для отця Боско святість полягала в тому, щоб бути «дуже радісними». Його можна назвати тим, хто ніс людям «радість Євангелія», пропонуючи її своїм послідовникам як автентичний і завжди актуальний стиль «високої мірки християнського життя». Його послання було революційне, адже в той час священики були далекі від життя народу.

Отець Боско впроваджував в життя «високу мірку християнського життя», виходячи на «соціальні та екзистенціальні периферії» Торіно, першої столиці об’єднаної Італії, – індустріального міста, що приваблювало багато молоді, яка шукала праці. «Священик бідної та покинутої молоді», наслідуючи далекоглядний приклад свого вчителя Джузеппе Кафассо, виходив на вулиці, ішов до робітників, на фабрики, у в’язниці – і там знаходив самотню молодь, позбавлену будь-якої підтримки. Він ніс радість і підтримку справжнього вихователя тим, кого виривав із вулиці й навчав бути «добрими християнами та чесними громадянами».

Папа розповів, що саме таку радісну й родинну атмосферу він мав щастя відчути, коли навчався в колегії «Вільфріда Барона Святих Ангелів» у місті Рамос Мейжа. «Салезіяни навчали мене краси, праці й великої радості, що є вашою харизмою. Вони допомогли мені зростати без страху; допомогли мені прямувати вперед у радості й у молитві».

Отець Боско вирізнявся великою любов’ю до Діви Марії, Євхаристії та повагою до Папи. «Сьогодні мало говорять про Пресвяту Богородицю з тією любов’ю, з якою про Неї говорив ваш святий. Він ввірявся Богові, молячись до Богоматері, і довіра до Пречистої Діви Марії давала йому мужність долати виклики й небезпеки життя та місії. Пресвята Євхаристія, друга любов отця Боско, має нагадувати вам про потребу скеровувати молодь до практикування добре пережитої літургії, допомагаючи заглиблюватися в євхаристійне таїнство, і не забути про адорацію. Врешті, любов до Папи: ідеться про любов не лишень до його особи, а до Петра як Глави Церкви, представника Христа й обручника Церкви. За цією білою любов’ю до Папи прихована любов до Церкви», – пише Папа Франциск.

За словами Його Святості, салезіянин наших днів має бути схожий на святого отця Боско, який був конкретною, сміливою людиною, що вміла озирнутися довкола й зауважити бідну покинуту молодь і сміливо вийти їй назустріч; салезіянин покликаний виходити назустріч усім периферіям світу й історії: периферіям праці та родини, культури й економіки, які потребують зцілення. Салезіянин – це вихователь для молоді, зокрема тієї відкинутої на узбіччя й позбавленої майбутнього, який схиляється над ранами юнаків і дівчат і лікує їх, як добрий самарянин. Салезіянин – це оптиміст від природи, здатний поглянути на молодь очима позитивного реалізму; це той, хто несе радість, зроджену з новини про Воскреслого Христа, Який не ставить умов для Своєї любові й не просить у нас дозволу, щоб нас любити. Він любить і прощає!

Молоді необхідні нести цю гарну правдиву новину, що відрізняється від усіх тих новин, які зустрічаємо в газетах і соціальних мережах. Христос справді воскрес, і про це засвідчили отець Боско й усі інші святі та блаженні салезіянської родини, а також ті члени товариства, які, дозволивши Божому милосердю їх доторкнутись, щодня перемінюють життя тих, коло зустрічають на своєму шляху. «Салезіянин, отже, стає свідком Євангелія, Доброї Новини, яка у своїй простоті повинна зустрічатись із культурою кожної країни. Поєднувати простоту і складність для сина отця Боско – це щоденна місія, – пише Папа. – Я певен, що читання цих сторінок буде корисне для всіх синів і доньок отця Боско, розсіяних по світі, і для тих, хто поділяє салезіанську виховну харизму. Вони знайдуть на сторінках цієї книжки багато ідей для інтерпретації реальності й оновлення практики виховання на служіння підліткам та молоді нашого часу».