Хто ж не полюбить Тебе!

Хто ж не полюбить Тебе, о моя велика Любове, моє єдине благо і бажання! Чи може існувати розумне творіння, яке б не любило Тебе? Люблю Тебе, мій Боже, від щирого серця, від щирого серця і всіх сил моїх, а тому і радію славі Твоїй і величі Твоїй. Все, що є і що маю, все життя моє я добровільно і з радістю віддав би, якби це могло помножити славу Твою. На жаль, це неможливо, бо Ти – джерело, з якого струмує все благо, що було, є і буде. Хто ж не полюбить Тебе, солодку Любов! Ти – благо, досконале і єдине, і Ти один гідний любові. О вогню, що палаєш, не згасаючи, розпали мене; я яскраво горітиму, бо я сповна люблю Тебе одного в усьому і понад усе. Бо не любить Тебе той, хто любить те, що знаходиться поруч із Тобою, і любить не заради Тебе самого. (св. Августин)

З молитовника "Щоденно з Богом"

Зображення: osegredo