«Щоб могти допомагати іншим, ми потребуємо особистої зустрічі з Богом: молитви та слухання Його слова». У день спомину святого Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісусового, Папа через Твіттер нагадує нам про те, що джерело й основа нашого свідчення через діла – це глибокі стосунки з Господом. Саме тісний зв’язок між спогляданням і дією лежить у серці ігнатіанської духовності.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Святий Ігнатій Лойола
Святий Ігнатій Лойола – це людина, яка перед зустріччю з Ісусом любила владу та світські розваги, але опісля, через вивчення і слухання Божого слова, підпорядкувалася Його волі. Поранений під час битви 1520 року та протягом тривалого часу прикутий до ліжка, він з нудьги почав читати релігійні тексти, які привели його до справжньої зустрічі з Богом. Далі – глибока зміна життя, проща до Святої Землі та заснування Товариства Ісусового, яке Папа Павло ІІІ затвердив 1538 року. Скоряючись наказові Папи, Лойола залишився в Римі, звідки координував діяльність Товариства – проповідування, місії, опіку над нужденними та хворими. «Апостол Рима», як його називали, залишався у Вічному місті до кінця життя, а його мощі спочивають під бічним престолом у церкві Ісуса.
Послух через розпізнавання Божої волі
«Ядро харизми єзуїта, – розповідає отець Жан-Поль Ернандес, який належить до Товариства, – це послух, який є свободою серця. Єзуїт – це людина, віддана Богові, що застосовує певний стиль: аналізує реальність, у якій перебуває, поглиблює її, молиться та розпізнає». У цьому процесі фундаментальну роль відіграють духовні вправи, які святий Ігнатій уклав у другій половині XVI століття та які досі не втратили актуальності. «І не лише богопосвячені особи, а й миряни, яким близька ігнатіанська духовність, і навіть православні брати їх практикують», – зазначив священик.
«Єзуїтський спосіб життя полягає в тому, що кожен спеціалізується в тій сфері, до якої почувається покликаним. Саме тому ми й провадимо нову євангелізацію, і намагаємося відповідати на виклики, пов’язані з сучасними знаннями, і працюємо з мігрантами, що є одним із невідкладних викликів нашого часу».