9 лютого Церква згадує святого Мар’яна з Регенсбурга, абата

Мар’ян народився в ХІ столітті в Донеголі чи Лондондеррі (Ірландія). 1067 року з двома товаришами полишив родинні терени й вирушив у паломництві до Рима. Дорогою затримався в бенедиктинському монастирі в Бамбергу (Німеччина), де скуштував чернечого життя. За рік перебування там відкрив у собі прагнення самотнього життя в тиші, спогляданні та єднанні з Богом, тому вирішив стати ченцем.

1074 чи 1075 року переселився в Регенсбург, де заснував монастир і був призначений абатом. Віддався молитві та праці з рукописами. Його монастир відіграв неабияку роль у порятунку від знищення багатьох християнських текстів: тут переписували твори й біографії Отців Церкви та Біблію. Сам Мар’ян часто працював навіть ночами, і з цим пов’язана історія про його чудо. Одного разу черниця не встигла принести абатові свічок для нічної роботи, та коли прийшла у скрипторій, то побачила, що він сидить і переписує рукописи, піднісши догори ліву руку, з якої б’є світло.

Помер Мар’ян 1081 або 1088 року. Про красу його почерку й уважність до текстів свідчать манускрипти, які сьогодні зберігаються у Віденській національній бібліотеці.

Уклала Юлія Бойко