Літургія на кожний день. 22 листопада, середа

Ось за Агнцем, розіп’ятим за нас, вже йде відважна ді ва, * офі ра соромливості, жертва чистоти.

Боже, Ти дозволяєш нам раді ти щорі чним спо- мином святої Цецилії, † вчини, просимо, щоб приклад, який залишила нам Твоя слугиня, * явив у житті  Твої х слуг чудеса Христа, Твого Сина. * Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Тими днями були разом схоплені семеро братів з матір’ю. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину. Незвичайно великого подиву, доброго спомину гідна їх же мати, яка, бачивши як семеро її синів протягом одного дня загинули, мужньо перенесла те, бо надію поклала на Господа. Вона, повна шляхетної відваги, підбадьорюючи свою жіночу ніжність чоловічим духом, умовляла кожного з них батьківською мовою, кажучи до них: «Не знаю я, як ви в моїм лоні з’явилися, не я дала вам дух та життя, не я звела докупи елементи вашого тіла; але це Творець світу, який творив людину, коли вона поставала, який дав буття всім істотам, – Він віддасть назад вам у своєму милосерді дух та життя, бо ви тепер жертвуєте собою задля Його святих законів». Антіох думав, що вона його зневажає, і боявся, щоб вона, йому на наругу, не звернула голосу наймолодшого, який ще лишився; почав отже його умовляти, і то не лише словами, але й під клятвою запевняв, що збагатить його, вчинить щасливим, ба, навіть матиме його за друга й дасть йому великий уряд. Оскільки юнак ніяк не хотів на те пристати, цар прикликав матір і заходився її намовляти, щоб вона дала хлопцеві рятівну пораду. А що він довго умовляв, то вона й погодилась переконати сина. Тож нахилившись над ним, почала вона глузувати з жорстокого тирана, кажучи так, батьків- ською мовою: «Сину мій, змилуйся наді мною, яка носила тебе в лоні дев’ять місяців, яка годувала тебе три роки і вигодувала, та й довела до цього віку, кормивши тебе. Молю тебе, дитино, поглянь на небо й землю, подивися на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого, і що й людський рід став існувати таким чином. Не бійся цього ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я могла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами». Ледве вона скінчила, як юнак сказав: «Чого чекаєте? Я не послухаю царського наказу. Я скоряюся велінню закону, який дав Мойсей батькам нашим. А ти, винахіднику всякого зла на євреїв, не уникнеш рук Божих!» Слово Боже.

Господи, вислухай мою правду, *

зверни увагу на моє благання,

прислухайся до моєї молитви *

з уст нелукавих.

Спрямуй мої стопи на свої стежки, *

щоб мої ноги не похитнулися.

Я кличу до Тебе, бо Ти мене вислухаєш, Боже. *

Прихили до мене своє вухо і почуй мої слова.

Хорони мене, як зіницю ока, *

сховай мене в тіні крил Твоїх.

А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям *

і, пробудившись, Твоїм виглядом насичусь.

Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,

і щоби плід ваш залишався.

Того часу Ісус роз­повів притчу, оскільки був близь­ко до Єрусалима, і вони спо­діва­лися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство. «Отже, – сказав Він, – один чо­ловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти цар­ство і повернутися. Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей пану­вав над нами!” І сталося, що, одержавши цар­ство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гро­ші, аби довідатися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла десять мін”. І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, так як в малому ти був вірний, во­лодій десятьма містами”. Прийшов другий, кажучи: “Па­не, міна твоя принесла п’ять мін”. Сказав і цьому: “І ти будь над п’ять­ма містами”. І ще один прийшов, кажучи: “Па­не, ось твоя міна, яку мав я від­кла­дену в хусточці. Адже я боявся тебе, бо ти жор­сто­ка людина: береш те, чого не по­клав, і жнеш те, чого не посіяв”. Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. Чому ж не дав ти моїх грошей купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком”. А тим, які стояли поряд, сказав: “Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. І відповіли йому: “Пане, він же десять мін вже має!” Кажу вам: “Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране. А тих моїх ворогів, які не хо­тіли, щоб я царював над ними, приве­діть сюди і повбивайте їх переді мною!”» Сказавши це, Він пішов попе­реду, прямуючи в Єрусалим. Слово Господнє.

1. Молімося за Святішого Отця, щоб Господь Бог обдарував його здоров’ям і покликав багатьох ревних помічників у його нелегкій праці.

2. Молімося за нашу Батьківщину, щоб вона розвивалася не тільки матеріально, але й духовно.

3. Молімося за всі церковні хори, а також за хор нашої парафії, щоб вони своїм співом з радістю величали Бога і допомагали вірним у молитві.

4. Молімося за органістів та композиторів релігійної музики, щоб Господь обдарував їх здоров’ям та натхненням Святого Духа.

5. Молімося за померлих, щоб Господь змилувався над ними і дав їм вічне спочивання.

6. Молімося за нас самих, щоб ми ревною вірою, молитвою, співом та активною участю в літургії безустанно величали Господа Бога.

Господи, нехай дари, які  ми прино- симо, споминаючи святу Цецилію, завдяки Твої й благодаті будуть так само угодними Тобі , * як уподобав Ти її  останню боротьбу. Через Христа, Господа нашого.

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже. Адже Ти возвеличився у славі Тво­їх Святих, * і те, що вони перенесли страждання, є дивовиж­ною дією Твоєї сили: * Ти розпалив жаром їхню віру, * додав сили витривалості, дав перемогу у боротьбі, * через Христа, Господа нашого. Тому усі земні та небесні створіння співають Тобі нову пісню величання * і ми разом з усіма воїнствами Ангелів прославляємо Тебе, взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Агнець, що на середині престолу, * води- тиме їх на живі джерела вод. (Одкр 7, 17)

Боже, Ти святу Цецилію за по- двійну перемогу в невинності та мучеництві увінчав її серед Святих; † дай, просимо, щоб силою цього таїнства ми, мужньо перемагаючи всіляке зло, * здобули небесну славу. Через Христа, Господа нашого.