Про циркуляр Конгрегації Божественного культу про євхаристійні хліб і вино (Практичний коментар)

– Отче, відколи Церква звернула увагу на проблему Святого Причастя низкоглютеновим хлібом і що стало приводом для розмов на цю тему?
Від самого початку для Євхаристії в Церкві використовували пшеничний хліб. Цю норму закріплює канон 924 §1-2 ККП, а також інші документи Церкви, наприклад, інструкція «Inaestimabile donum» від 3 березня 1980 року, «Redemptionis sacramentum» від 25 березня 2004 року, Загальний вступ до Римського Месалу (номери 320–321). Також Конгрегація дисципліни таїнств в інструкції «Dominus Salvator noster» від 26 березня 1929 року нагадує про обов'язок виготовлення хліба з пшениці і про заборону додавати до нього якусь іншу речовину.
У зв'язку з цими нормами виникла проблема щодо прийняття хворими на глютенову ентеропатію Причастя, оскільки документи Церкви приписують використання в Євхаристії тільки пшеничного хліба, до природи якого належить глютен. Треба наголосити, що хворі з чутливістю до клейковини мають усе життя суворо дотримуватися безглютенової дієти. На сьогодні безпечна денна норма глютену для таких хворих не перевищує 10 мг на добу – це своєрідний «буфер» на випадок, якщо хворий помилиться щодо складу їжі, яку споживає протягом дня.
Коли проблема прийняття Святого Причасття особами, хворими на непереносимість клітковини, набула значного поширення, архієпископ Ліверпуля Джордж Бек, керуючись документами Церкви, видав 1973 року дозвіл на виготовлення спеціальних гостій без глютену та дозволив священикам використовувати їх під час Євхаристії. Однак Конгрегація віровчення 29 листопада 1982 року заборонила таку практику внаслідок сумнівів щодо чинності матерії Євхаристії. Тоді єпископ звернувся до Конгрегації з проханням знову переглянути питання про гостії для осіб, хворих на целіакію. Циркуляром до всіх голів Конференцій єпископів від 19 червня 1995 року Конгрегація постановила:
«Якщо йдеться про дозвіл на використання хліба з невеликим вмістом глютену:
A. Ординарій може його уділити священикам і світським, хворим на глютенову ентеропатію, після надання ними лікарської довідки.
B. Умови чинності матерії:
1) спеціальні гостії "quibus glutinum ablatum est" є нечинною матерією;
2) натомість вони є чинною матерією, якщо в них наявна така кількість глютену, яка дозволяє отримати випечений хліб без додавання сторонніх речовин, та якщо спосіб виготовлення таких гостій не змінив сутності хліба».
Найновіший документ, тобто циркуляр про євхаристійні хліб і вино від 15 червня 2017 року щодо Причастя хворих із чутливістю до клейковини, нагадує раніше встановленні умови.
 
– Як із практичної точки зору виглядає Святе Причастя низькоглютеновим хлібом? Чи мають хворі священики та вірні отримувати дозвіл від єпископа на Причастя низькоглютеновим хлібом?
Теорія теорією, а практика практикою. Дедалі частіше можна зустріти вірних, які хворіють на глютенову ентеропатію. Ще десять років тому, коли її в мене виявили, ніхто навіть не згадував про таку хворобу, не кажучи вже про спеціальні гостії. Поставивши діагноз, лікар суворо заборонив вживання глютену. Це призвело до певних незручностей у щоденному житті, адже на той час придбати потрібний хворим із чутливістю до клейковини безглютеновий хліб у Польщі можна було в єдиному відомому мені фірмовому магазині в м. Ряшів (Жешув), а про придбання потрібних гостій годі було мріяти. Тож спочатку я приймав Причастя під видом вина. Пізніше вдалося привезти спеціальні гостії з Італії, а від 2009 року низькоглютенові гостії виготовляють і в Польщі, що значно полегшило справу.
За приписами церковних документів, як священик, так і світська особа має звернутися до свого ординарія й попросити дозволу використовувати низькоглютеновий хліб, додаючи до прохання медичну довідку, якою буде аргументовано безглютенову дієту. Вимога щодо довідки актуальна в наш час, коли поширюється мода на безглютенову дієту. Треба пам'ятати, що така мода не уповноважує до прийняття низькоглютенового Причастя, адже в документах Церкви йдеться тільки про «осіб, які з різних поважних причин не можуть споживати хліб…». Із проханням про дозвіл можна також звернутися до свого ординарія за посередництвом душпастиря, особливо тоді, коли саме в даній парафії плануємо регулярно приймати Святе Причастя.
– Як зараз виглядає ситуація Причастя для осіб, які мають алергію на глютен? Чи обговорюваний документ Конгрегації Божественного культу вичерпує проблему євхаристійних хліба і вина?
 
Зараз ми краще розуміємо проблеми людей із глютеновою ентеропатією. Багато разів я змушений був пояснювати священикам, що таким вірним звичайна гостія може зашкодити, спровокувавши серйозне нездужання. До декого промовляв лише приклад хворих, які вдома мусять мати все – їжу, посуд та інші речі – позбавлене контакту з глютеном.
У багатьох польських парафіях душпастирі вже подбали про вірних із чутливістю до клейковини. Спеціальні низькоглютенові гостії після освячення зберігаються в окремому cyborium (келих для гостій – ред.) у дарохранительниці. Перед початком Святої Меси хворі повідомляють священикові, що хочуть прийняти Євхаристію під видом низькоглютенового хліба, і зазвичай підходять у заздалегідь визначене місце, де й причащаються.
Виїжджаючи поза парафію, варто мати з собою низькоглютенові гостії в оригінальній упаковці, на якій можна знайти інформацію про те, що цей хліб дозволено до літургійного використання.
Проте ще можемо зустріти душпастирів, які не знають про проблеми хворих на глютенову ентеропатію. Якщо потребуємо прийняти низькоглютенове Причастя, варто прийти завчасно до канцелярії і, маючи при собі медичну довідку, у розмові зі священиком спокійно пояснити справу. Іноді доводиться пояснювати, як потрібно чинити з низькоглютеновою гостією, бо були випадки, коли низькоглютенову гостію клали разом зі звичайними гостіями.
Маю надію, що останній документ щодо Святого Причастя для хворих на глютенову ентеропатію допоможе поглибити обізнаність із цією проблемою як серед духовенства, так і серед світських.
Розмовляла Вікторія Семенова