Кардинал Пелл: «Мій час, проведений у в’язниці»

Про це повідомляє Vatican News.

У тюрмах є багато добра, але, іноді, вони можуть бути пеклом на землі. Мені дуже пощастило, що я перебував у безпеці й зазнавав доброго ставлення. Про це пише кардинал Джордж Пелл, вислужений Префект Секретаріату з питань економіки Апостольського Престолу, у статті «Мій час, проведений у в’язниці», що побачила світ в американському часописі «First Things», присвяченій 400 дням, проведеним за ґратами, доки Верховний Суд Австралії одноголосним рішенням не виправдав його від звинувачень в педофілії.

Несподівані прояви добра

Кардинал Пелл провів тринадцять місяців у ізоляції. «В Мельбурні (10 місяців відособлення) тюремна роба була зеленого кольору, але в Бароні (3 місяці ізоляції) мені видали світло-червоний кардинальський колір», – згадує він, жартуючи. Описуючи тюремний побут, він зазначає, що перебував у простій камері, мав щодня годину часу на прогулянку. Перебування в ізоляторі було пов’язане з його власною безпекою, адже люди, засуджені за сексуальні злочини проти дітей, наражаються в тюрмах на фізичні напади та визискування. На його адресу також надходили погрози.

Ієрарх згадує про те, що чув, як в’язні сперечалися між собою про його невинуватість, а більшість охоронців були в ній переконаними. Натомість, зовсім іншим наставленням відрізалися австралійські медіа, бувши ворожими в своїх судженнях.

На його думку, загальнопоширена серед в’язнів у англомовному світі неприязнь до винуватців у сексуальних злочинах проти неповнолітніх є цікавим прикладом природного права, що виходить на яв серед пітьми. «Навіть убивці гордують ґвалтівниками малолітніх. Як це іронічно не звучало б, але ця погорда є вираженням віри в існування добра і зла, що у в’язницях часто проявляється несподіваним способом», – пише він, розповідаючи про те, що під час перебування у відособленні, отримував багато листів від різних людей. В’язні, зокрема, просили порадити щось для читання, аби здолати почуття загубленості та відчаю.

Новина з телевізора

Кардинал Пелл зізнається, що про своє виправдання дізнався з телебачення. «Заскочений зненацька молодий репортер поінформував Австралію про моє виправдання і був дуже знервований одноголосністю суддів», – пише він, додаючи, що із в’язниці він вийшов до «замкнутого світу» через коронавірус.

Журналісти ні на крок не відступали від нього. «Два журналістські гелікоптери полетіли за мною від Барона до кармелітського монастиря в Мельбурні, а наступного дня два автомобілі супроводили мене всі 880 кілометрів до Сіднея», – згадує вислужений  Сіднейський архієпископ.

Нагода замислитися над основоположними істинами

Колишній очільник Секретаріату з економічних питань Апостольського Престолу підкреслює, що для багатьох людей час, проведений за ґратами, є нагодою замислитися і зіставити своє життя з основоположними істинами. «Життя в тюрмі, – пише він, – позбавило мене від будь-яких відмовок про те, що я, мовляв, надто зайнятий, аби молитися. Від першої ночі я завжди молився часослов, щотижня отримував Святе Причастя. П’ять разів я брав участь у Святій Месі, але не мав права служити, через що особливо вболівав під час Різдва та Великодня».

«Мене підтримувала моя католицька віра, – додає кардинал – зокрема, усвідомлення того, що мої страждання не мусять були позбавленими сенсу, але можуть єднатися з Христом, нашим Господом. Тож я молився за друзів і за ворогів, за прихильників і за родину, за жертви сексуальних зловживань, за співв’язнів і охоронців».

Під час перебування у в’язниці кардинал Джордж Пелл вів щоденник. Після виправдання від всіх обвинувачень він вирішив опублікувати його. Він побачить світ у єзуїтському видавництві «Ignatius Press», яке вже переконане в тому, що книжка стане класикою серед публікацій на тему духовності.