Покликання, що зродилося в досвіді Божого прощення, переросло для Папи Франциска в священство, щоб його дарувати в радості й простоті. Священик, за словами Папи, повинен жити серед людей з милосердним серцем Христа.
Про це пише Vatican News.Минуло 50 років з того часу, коли 13 грудня 1969 року, 4 дні до свого 33-го дня народження, Хорхе Маріо Берґольйо отримав священницькі свячення. Його покликання зродилося 21 вересня 1953 року, в день літургійного спогаду святого Матея, митаря, що навернувся до Христа: під час сповіді Хорхе пережив глибокий досвід Божого милосердя. Та радість яку він відчув, спонукала його прийняти рішення «назавжди»: стати священником.
Настав час милосердя
Боже милосердя характеризує все священниче життя Хорхе Берґольйо. Священики, за його словами, без надмірного галасу залишають усе, аби посвячуватись служінню в щоденному житті громад, віддаючи іншим своє життя. Подібно до Доброго Пастиря священник – це людина милосердя й співчуття, близький до свого народу й служачи усім. Кожна зранена людина може знайти в ньому відраду. Потрібно гоїти багато ран. Чимало людей зранені матеріальними проблемами, скандалами, навіть і в Церкві. Люди зранені ілюзіями світу. Папа наголошує, що священники повинні перебувати поруч з цими людьми. Милосердя, за його словами, означає, насамперед, загоєння ран. «Настав час милосердя», – підкреслив він, звертаючись до настоятелів Риму в березні 2014 року.
Євхаристійне життя: Христос у центрі
Зустрічаючись зі священниками з нагоди надзвичайного Святого Року в червні 2016 року Святіший Отець наголосив, що в центрі життя священника перебуває не він сам, а Христос. У цьому контексті він подякував душпастирям за щоденне служіння Святої Меси, зазначаючи: «В євхаристійному служінні ми щодня віднаходимо цю нашу ідентичність душпастирів. Кожного разу ми можемо вчиняти своїми Його слова: “Це є моє тіло, що за вас ламається”. Це сенс нашого життя, це слова, якими щодня можемо поновлювати обітниці, складені під час Свячень. Дякую вам за ваше “так”, за численні щоденні “так”, про які знає тільки Господь. Дякую вам за ваше “так”, щоб дарувати життя в єднанні з Христом: в цьому полягає справжнє джерело нашої радості».
Папа закликає священиків бути також розсудливими й, одночасно, відважними, бо Євхаристія – це «не нагорода для досконалих, а щедрі ліки й пожива для слабких» (Evangelii gaudium, 47).
Священиче життя в сповідальниці
Служачи своєму народові, священник проводить значну частину своєї місії в сповідальниці, де допомагає вірним досвідчити Боже милосердя. Папа закликає душпастирів не бути ні занадто строгими, ані занадто поблажливими. Надто строгий священник, за його словами, вмиває собі руки, зводячи Боже милосердя до бездушного й строгого закону. Також занадто поблажливий священник вмиває собі руки, бо він є милосердним тільки на перший погляд, а, насправді, не ставиться серйозно до проблеми тієї людини, применшуючи значення гріха.
“Справжнє милосердя, – наголошує Святіший Отець, – бере на себе тягарі людини, слухає її уважно, з пошаною та правдою наближається до її ситуації та супроводжує на шляху примирення. І це, безумовно, важко. Насправді милосердний священник поводиться так, як Добрий Самарянин…Але чому він це робить? Бо його серце здатне на співчуття, це – серце Христа! (Промова до настоятелів Риму, 6 березня 2014).”
Молитва, Пречиста Діва Марія та боротьба проти диявола
Священник, як підкреслює Папа, – це, насамперед, людина молитви. З близьких стосунків з Христом випливає милосердна любов. Єдність з Богом допомагає перемагати численні спокуси зла. Наступник святого Петра часто нагадує, що диявол існує, це не міф; він лукавий, брехливий, він ошуканець.
Папа закликає звертати свій погляд на Пресвяту Богородицю, молитися до Неї на вервиці, особливо, в цей час, аби захистити Церкву від нападів диявола, що хоче викликати поділи. «Дивитися на Пресвяту Діву Марію, – зазначає він, – означає наново почати вірити в революційну силу ніжності й любові» (Лист до священників з нагоди 160-річчя смерті настоятеля Арса).
Служіння бідним і Страшний суд
Духовність священника, як зазначає Папа Франциск, втілена в щоденну дійсність та стає пророчим голосом перед обличчям утисків, які пригнічують бідних і слабких: Церква «не може й не повинна залишитися на краю боротьби за справедливість» (Evangelii gaudium, 183), бо Боже Царство починається тут, на землі, й вже тут ми зустрічаємо Христа. На Страшному суді нас судитимуть згідно з тим, як ми служили Христові в бідних, хворих, чужинцях і в’язнях (Мт, 25). Нас судитимуть за любов, але, як наголошує святий Йоан Павло ІІ, не може бути любові без справедливості.
Священики, що віддають життя за інших і скандали зловживань
Понтифік не замовчує «страхіття» зловживань, вчинених священниками, й завжди висловлює свою близькість до постраждалих, а також пригадує про численних добрих священників, що несуть на собі тягар злочинів, яких вони не вчинили. За словами Папи, ці священники перетворюють своє життя в діло милосердя в часто негостинних, далеких чи покинутих місцевостях чи обставинах, навіть ризикуючи своїм життям. Він закликає не піддаватися відчаєві, бо «Господь очищає свою Наречену й навертає нас усіх до себе» (Лист до священників з нагоди 160-річчя смерті святого Жана Віянея, пароха з Арсу).
Добра втома священників
Святіший Отець признався, що він часто думає про втому священників і молиться за них, особливо тоді, коли сам втомлений.
“Наша втома, дорогі священники, – зазначає він, звертаючись до них, як до синів, – подібна до кадильного диму, що тихо піднімається до Неба. Наша втома потрапляє прямо в серце Отця.”
Папа додає, що така втома є доброю, бо походить від перебування з людьми (Проповідь під час Святої Меси з посвяченням мира, 2 квітня 2015).
Проповіді, що запалюють серця
Єпископ Риму часто нагадує священникам про те, якими повинні бути проповіді: добре приготованими і короткими, вони не повинні бути ні виставою, ані конференцією з доктрини: потрібно вибирати «слова, які запалюють серця». «Позитивна проповідь, – підкреслює він, – завжди дарує надію, орієнтує на майбутнє, не вчиняє нас в’язнями негативності» (Evangeli gaudium, 159).
Заклик Папа до вірних: підтримка священників
Папа Франциск закликає священників завжди бути поруч з людьми, але, одночасно, він просить вірних підтримувати душпастирів:
“Дорогі вірні, будьте близькими до ваших священників з любов’ю й з молитвою, аби вони завжди були пастирями з Божим серцем. (Проповідь під час Святої Меси з посвяченням мира, 2 квітня 2015).”