Ти, ймовірно, знаєш із власного досвіду, як важко визначити або знати напевно, що є правдою. Іноді й протилежні думки можуть здаватися доволі логічними.
Святий Павло попереджав християн уникати тих, «які не коряться, пустослівних і обманщиків», та не зважати на «заповіді людей, які відвертаються від істини» про Христа (Тит 1, 10.14). За наших часів також існує небезпека втратити правду з поля зору, особливо коли багато людей говорять суперечливі речі. Скільки людей, скільки думок! Проте хіба правда не одна?
Оплот істини
Ісус заснував Церкву, щоби ми могли пізнавати Його та перебувати у стосунках з Ним. Ісус приділяв багато уваги Церкві, яку Святе Письмо називає «домом живого Бога, стовпом і підвалиною істини» (1 Тим 3, 15). Управління Церквою Він доручив Петрові (Мт 16, 18-19), іншим апостолам та їхнім наступникам. Вони несуть відповідальність за збереження та передачу всього того, що Ісус сказав і зробив. Щоби Церква могла зробити це без помилок, Ісус пообіцяв їй Святого Духа, «Духа Істини» (Йн 14, 17). Той, хто виступає проти Церкви – виступає проти Ісуса, який є одне з Церквою (Еф 5, 23). Папа Павло VI сказав, що тільки шляхом представлення правди про Ісуса, яку Він дав своїй Церкві, ми зможемо дійсно поважати релігійну свободу кожного, пропонуючи цю правду людям (Evangelii Nuntiandi, 80).
Перевірено на практиці
Від моменту заснування Церкви Ісусом вона продовжувала зростати. Як із маленького жолудя виростає міцний дуб, так само протягом століть Церква поступово стала Католицькою Церквою, якою ми бачимо її сьогодні.
Святий Дух
Незважаючи на те, що іноді заявляють, Церква ніколи не змінювала сутності свого офіційного вчення. Із плином часу Церква, безумовно, розуміла краще різні елементи віри. Цим ми завдячуємо постійній допомозі Святого Духа, який провадить Церкву до повної істини (Йн 16, 13). Через Святого Духа Ісус продовжує керувати Церквою. Завдяки цьому Церква незнищенна (ККЦ 869).
Як, усе-таки, можна вірити Церкві з усіма тими поганими священниками?
ЗМІ сповнюються обуренням, коли священник чи єпископ скоїв або приховав злочин – і це справедливо! Ми повинні очікувати, що священники і єпископи вестимуть святе життя і казатимуть правду. Але, незважаючи на великий дар священства, священники і єпископи є слабкими людьми, які можуть чинити важкі гріхи, як і будь-хто інший. Хоча людина створена доброю, вона схильна коїти зло. Історія Церкви показує, що протягом віків серед послідовників Христа траплялися погані люди, навіть серед духовенства. Це почалося з жахливої зради Юди (Мт 26, 14-16). Але Петро також припускався помилок: він навіть відрікся від Христа! Те саме стосується і його наступників: немає жодної людини без гріха (1 Йн 1, 8-10). Зрозуміло, що ті, хто скоїв злочин, мають бути покарані як людьми, так і Богом. Святий Августин сказав: «Бог закличе поганих пастирів відповісти за Його овець та за їхні смерті» (Проповідь 46. 20).
Ти можеш запитати, чому Ісус допускає поганих людей у Церкві. Ісус бажає, щоби якомога більше людей відвернулися від гріха та прийняли Його любов. Негідники з’являються в Церкві тому, що вони також потребують спасіння. Святий Павло закликав провідників Церкви: «Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю» (Ді 20, 28).
Хоча люди в Церкві грішні, сама собою Церква не має гріха. Це тому, що Ісус безгрішний, а Церква – це Його Тіло (Кол 1, 18). Тому ти можеш вірити Церкві, навіть якщо священники, або інші католики, часом тяжко грішать. Церква проголошує Ісусові слова без помилок; гарантією цього є Святий Дух. Отже, ми можемо дослухатися до слів святого Августина про поганих священників: «Робіть усе, що вони скажуть вам, та не робіть того, що вони роблять» (Проповідь 46. 21; Мт 23, 3). Ісус дбає про те, щоби навіть поганий священник давав нам доступ до абсолютно дійсних таїнств. Ісус обрав Петра очолити Церкву, попри його людські слабкості, та сказав: «Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!» (Лк 22, 32). Тебе також заохочують молитися, щоби папа, єпископи і священники продовжували виконувати свої високі обов’язки чесно, з вірою, любов’ю та стійкістю.
О. Мішель Ремері, Твіти з Богом
Зображення: Destepti.ro
Святий Павло попереджав християн уникати тих, «які не коряться, пустослівних і обманщиків», та не зважати на «заповіді людей, які відвертаються від істини» про Христа (Тит 1, 10.14). За наших часів також існує небезпека втратити правду з поля зору, особливо коли багато людей говорять суперечливі речі. Скільки людей, скільки думок! Проте хіба правда не одна?
Оплот істини
Ісус заснував Церкву, щоби ми могли пізнавати Його та перебувати у стосунках з Ним. Ісус приділяв багато уваги Церкві, яку Святе Письмо називає «домом живого Бога, стовпом і підвалиною істини» (1 Тим 3, 15). Управління Церквою Він доручив Петрові (Мт 16, 18-19), іншим апостолам та їхнім наступникам. Вони несуть відповідальність за збереження та передачу всього того, що Ісус сказав і зробив. Щоби Церква могла зробити це без помилок, Ісус пообіцяв їй Святого Духа, «Духа Істини» (Йн 14, 17). Той, хто виступає проти Церкви – виступає проти Ісуса, який є одне з Церквою (Еф 5, 23). Папа Павло VI сказав, що тільки шляхом представлення правди про Ісуса, яку Він дав своїй Церкві, ми зможемо дійсно поважати релігійну свободу кожного, пропонуючи цю правду людям (Evangelii Nuntiandi, 80).
Перевірено на практиці
Від моменту заснування Церкви Ісусом вона продовжувала зростати. Як із маленького жолудя виростає міцний дуб, так само протягом століть Церква поступово стала Католицькою Церквою, якою ми бачимо її сьогодні.
Святий Дух
Незважаючи на те, що іноді заявляють, Церква ніколи не змінювала сутності свого офіційного вчення. Із плином часу Церква, безумовно, розуміла краще різні елементи віри. Цим ми завдячуємо постійній допомозі Святого Духа, який провадить Церкву до повної істини (Йн 16, 13). Через Святого Духа Ісус продовжує керувати Церквою. Завдяки цьому Церква незнищенна (ККЦ 869).
Як, усе-таки, можна вірити Церкві з усіма тими поганими священниками?
ЗМІ сповнюються обуренням, коли священник чи єпископ скоїв або приховав злочин – і це справедливо! Ми повинні очікувати, що священники і єпископи вестимуть святе життя і казатимуть правду. Але, незважаючи на великий дар священства, священники і єпископи є слабкими людьми, які можуть чинити важкі гріхи, як і будь-хто інший. Хоча людина створена доброю, вона схильна коїти зло. Історія Церкви показує, що протягом віків серед послідовників Христа траплялися погані люди, навіть серед духовенства. Це почалося з жахливої зради Юди (Мт 26, 14-16). Але Петро також припускався помилок: він навіть відрікся від Христа! Те саме стосується і його наступників: немає жодної людини без гріха (1 Йн 1, 8-10). Зрозуміло, що ті, хто скоїв злочин, мають бути покарані як людьми, так і Богом. Святий Августин сказав: «Бог закличе поганих пастирів відповісти за Його овець та за їхні смерті» (Проповідь 46. 20).
Ти можеш запитати, чому Ісус допускає поганих людей у Церкві. Ісус бажає, щоби якомога більше людей відвернулися від гріха та прийняли Його любов. Негідники з’являються в Церкві тому, що вони також потребують спасіння. Святий Павло закликав провідників Церкви: «Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю» (Ді 20, 28).
Хоча люди в Церкві грішні, сама собою Церква не має гріха. Це тому, що Ісус безгрішний, а Церква – це Його Тіло (Кол 1, 18). Тому ти можеш вірити Церкві, навіть якщо священники, або інші католики, часом тяжко грішать. Церква проголошує Ісусові слова без помилок; гарантією цього є Святий Дух. Отже, ми можемо дослухатися до слів святого Августина про поганих священників: «Робіть усе, що вони скажуть вам, та не робіть того, що вони роблять» (Проповідь 46. 21; Мт 23, 3). Ісус дбає про те, щоби навіть поганий священник давав нам доступ до абсолютно дійсних таїнств. Ісус обрав Петра очолити Церкву, попри його людські слабкості, та сказав: «Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!» (Лк 22, 32). Тебе також заохочують молитися, щоби папа, єпископи і священники продовжували виконувати свої високі обов’язки чесно, з вірою, любов’ю та стійкістю.
О. Мішель Ремері, Твіти з Богом
Зображення: Destepti.ro