З Марією за руку: Розарій і шлях до навернення

Можливо, не буду дуже оригінальною, коли скажу, що раніше молитва Розарію не була для мене легкою молитвою. Але чомусь, так дійсно було. Якщо повернуся спогадами в дитинство, то пригадую, як моя бабуся постійно молилася. Іноді це мене, навіть, дивувало, як їй вдається одночасно і виконувати якусь роботу, і молитися. Та бабуся пояснювала мені, що Бог є присутній з нами постійно, протягом цілого нашого дня. Особливо важливо кликати Його, коли працюємо, тоді і праця легше йде, і втома не відчувається.

Тоді я якось не дуже заглиблювалася в молитву та не задумувалася про її силу. Пізніше, під час реколекцій один священник розповів про силу Розарію і, як важливо завжди звертатися до Богородиці, бо саме Вона є нашою невтомною заступницею перед Богом. І ще сказав таку цікаву річ, що Розарій, є його постійним супутником, куди б він не йшов. Що має розарій в кожній кишені. Тоді і я собі зробила постанову, що теж буду мати розарій в усіх кишенях. І з того часу він завжди мене супроводжує. Але коли стається так, що його немає, то відчуваю, що не вистачає якоїсь частини мене.

Після того, як я вступила до монастиря, то відчула ще більшу любов та пошану до Пресвятої Богородиці, ще більше полюбила молитву Розарію. Особливо відчуваю заступництво Марії, коли служимо хворим і безпритульним. У особливо важких випадках приходить легке вирішення тих ситуацій коли, здається, що вони безвихідні.

Ще від іншого священника почула про чудесну силу Помпейської новенни. Але коли він розказав усі деталі цієї молитви, то я собі подумала, що ця молитва занадто важка для мене. Вона лише для святих! Після того вже пройшло декілька років, і вже будучи в монастирі, під час читання Літургії годин, я випадково натрапила на опис Помпейської новенни. І, пригадавши слова того священника, цього разу, вирішила спробувати молитися цією молитвою. Хоча й переживала, що не буду встигати молитися по 4 Розарії в день. Та Бог дає на це час! І це теж є чудом!

Я носила в своєму серці одну важливу людину, яка потребувала допомоги — мою найкращу подругу. Ми дружимо вже більше, ніж 20 років, але вона не є віруючою. Тобто вона знає, що Бог є, але що Він присутній в її житті, якось не сприймає. Раніше тема релігії для нас була темою табу. От я і вирішила молитися за мою подругу, щоб вона побачила і пізнала Божу любов. До того ж, вона зустрічалася з хлопцем вже більше, ніж 10 років, але все ще не мала ніякої впевненості в майбутньому з ним.

Одного разу, коли ми зустрілися, я у нього на руці побачила розарій. Це мене дуже здивувало, бо і він не є віруючим. Коли запитала, для чого він носить розарій, то почула відповідь, яка мене глибоко вразила: «Знаєш, я був у зоні АТО, і там очі–в–очі зустрівся зі смертю. На моїх очах загинуло багато моїх друзів. … Я ношу цей розарій постійно з першого дня, як мені його подарували і вірю, що Марія береже мене!». Чи це не є справжнім чудом — почути від невіруючої людини таку відповідь? Бог, справді, діє!

На превелике щастя, декілька днів тому (саме в місяць, присвячений молитві Розарію) вони одружилися! Я вірю, що Марія і тут допомогла їм. Це також стало для мене стимулом почати наступну новенну і Бог знову дає благодать та час на молитву.

Так Бог маленькими кроками і через різних людей, навчив мене знаходити час для молитви та довіряти Йому в будь–якій ситуації, навіть якщо, здається, що виходу немає. І я знаю, що без допомоги моєї Люблячої Мами тут не обійшлося!

Марійна сестра