«Не бійтеся відкрити двері для Христа!» — коли я вперше почув ці слова Папи Римського Йоана Павла ІІ, я почав відкривати Христа для свого життя.
Я не був присутній на Службах Божих під час візиту Святішого Отця Йоана Павла ІІ до України, у червні 2001 року та не мав змоги побачити його під час його земного життя. Чому? Тому, що на той час я ще не був віруючим, не відвідував Церкву, не молився, не сповідався та не приймав Святе Причастя. Але з постаттю Йоана Павла ІІ, я знайомий з випусків новин свого шкільного віку, хоча на той час я знав про нього дуже мало. Мені було відомо лише те, що він родом з сусідньої Польщі, є главою католицької Церкви та проживає на території маленької держави Ватикан, що розташований в центрі столиці Італії — Рима.Дуже емоційно та важко я пережив дні, які були пов’язані з його смертю та похороном. Побачивши, як сумує весь світ, я відразу зрозумів, що ця постать є особливою для мільйонів людей з усього світу.
Коли у 2007 році почав регулярно відвідувати костел, то поступово, все більше дізнавався про постать Йоана Павла ІІ. Також у цьому ж році, під час поїздки у складі парафіяльної молоді до Польщі, вперше відвідав Краків, де під час екскурсій багато розповідали, як це місто пов’язане з постаттю не лише видатного поляка, а також з однією з найвидатніших людей в історії світу.
Розповіді про Йоана Павла ІІ справили на мене глибоке враження та після повернення до України я твердо вирішив піти на катехитичні курси, щоб мати можливість визнати свої гріхи та прийняти Святе Причастя.
Під час вивчення історії бердичівського костелу, мене приємно вразив той факт, що святиня має зв’язок з Йоаном Павлом ІІ. У Санктуарії Матері Божої Бердичівської, що має статус Всеукраїнського, зберігається чудотворна ікона Матері Божої, до якої я постійно молюся. Саме Папа Йоан Павло ІІ надав дозвіл на повторну коронацію ікони у 1997 році. Також бердичівська ікона перебувала на вівтарі у Києві, під час візиту Святішого Отця в Україну 2001 році.
Це стало для мене ще глибшим поштовхом, щоб не лише дослідити біографію Йоана Павла ІІ, а й перечитати його власні праці та енцикліки. Саме так можна більше зрозуміти постать цієї, безумовно, святої людини. Однією з книг, яка дуже допомогла мені пізнати його життя, написана ним самим до 50–річчя своїх священицьких свячень — «Дар і таємниця». Ця книжка, написана польською мовою, потрапила до мене від мого духовного наставника отця Олега Кондратюка, кармеліта босого з Бердичева. Прочитавши, я вирішив перекласти її на українську мову та перед канонізацією вона була доступна читачам.
«Молитва є говорінням до Бога і слуханням Бога» — саме так Святіший Отець Йоан Павло ІІ постійно говорив про молитву. Його захоплення молитвою стало для мене ще одним важливим кроком у формуванні мене справжнім християнином-католиком. Найбільше, що у мені залишилося після вивчення цієї святої постаті, це молитва. Він був людиною великої молитви. Саме вона була зовнішнім виразом святості Папи.
Під час похорону на площі Святого Петра, вигукували «Santo Subito» («Святий вже зараз»). На той, час я не розумів цих слів, та зараз можу сказати, що він був святим під час свого земного життя.
З впевненістю можу сказати, що завдяки Папі Римському Йоану Павлу ІІ я став віруючим християнином–католиком.
Максим Железницький