Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » У Городку згадували першого ректора інституту отця Андрія Мацьонга

У Городку згадували першого ректора інституту отця Андрія Мацьонга

17 лютого в Інституті Богословських Наук відбулася поминальна Меса пам’яті отця Андрія Мацьонга, який загинув 16 лютого 2007 року в автокатастрофі. 
Про це повідомляє Інститут Богословських Наук

Святу Месу очолив декан сакральної музики о. Ярослав Росочинський, співслужителями були: проректор інституту о. Сергій Хитрий, ректор ВДС в Городку о. Віктор Білоус і директор суспільно-релігійного часопису Credo о. Микола Мишовський.

Євхаристію прикрасили своїм співом студенти інституту спеціальності сакральної музики під супровід гри на органі Реґіни Надкрєнічної і диригування Катерини Паракліти. Також присутніми були колишні студенти та викладачі інституту.


Під час проповіді о. Ярослав наголосив на винятковості особи о. Андрія в житті кожного, хто з ним зустрівся, та на його далекоглядності, завдяки чому в 90-тих роках він зумів реалізувати мрію заснування навчального закладу з такими умовами, які навіть в теперішній час має не кожен заклад Європи.


На завершення Меси своїми свідченнями про о. Андрія поділилися о. Микола Мишовський і о. Віктор Білоус.

Отець Микола сказав про те, що кожна людина, згадуючи про о. Андрія, засвідчує його роль в особистому житті. Також згадав про початки катехитичних курсів, які відбувалися на базі семінарії, на які він їздив молодим хлопцем, коли ще не планував бути священиком. Саме отець Андрій влив у його серце любов до катехизи та євангелізації.   

Отець Віктор згадав про велику відвагу о. Андрія і його неймовірну довіру до Бога. Не маючи нічого, він не боявся долати поставлені виклики. Будівництво інституту під керівництвом о. Андрія ще не закінчилося, а він вже мріяв поїхати на місії в Китай. Також о. Віктор підкреслив, що ще більше зрозумів значення довіри Богові, побувши «в його шкурі» на посаді ректора інституту протягом 6 років. І що набагато легше довіряти і не боятися, маючи засоби, а от коли в тебе немає нічого – лише віра і бажання виконати Божу волю – таке служіння подиву гідне.