Освячення відпочинку та relaxation

Св. Августин, посилаючись на такі розваги, проповідував: “Відмовся ходити туди, постав контроль вище за хтивість свого серця, будь сильним та стриманим.”[28]

Не варто дивуватися, знов зустрічаючи у сьогоднішньому “неопоганському” навколишньому світі жахливі прояви такого духовного убозтва. “Серед усіх форм розваг та культури, що пропонує суспільство, вірні мають обирати ті, що якнайбільше відповідають життю у слухняності приписам Євангелія.”[29]

Йдеться не про те, щоб зачинитися у герметично закритому оточенні. Кожен з нас, ініціативно, сміливо, із щирою любов'ю до душ, зобов'язаний боротися, щоб передати суспільству християнський сенс і радість дозвілля. Як нагадував нам дон Альваро, кожен з нас покликаний боротися за зростання “християнської тональності суспільного життя, дозвілля, способу проводити вільний час.”[30]
Ісус, Марія та Йосиф показують нам як родинне життя надає час для відпочинку та святкування: Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.[31]

Родина - духовний простір - є школою, що навчає нас відпочивати з думкою про ближніх. Важливо добре планувати вихідні, щоб у час дозвілля бути зі своїми дітьми, краще їх пізнавати, спілкуватися, грати... Треба навчитися робити родинне життя приємним, не впадаючи у спокусу залишити дітей наодинці з телевізором чи інтернетом.

Сьогодні батькам важливіше ніж будь-коли вибирати цікаві телепрограми, щоб переглядати їх разом з дітьми, навчати дітей стриманості та розсудливості у використанні комп'ютера — з конкретною метою, як, передусім, робочий інструмент.
Євангеліє св. Луки показує нам також, як хлопчик Ісус, натхненний Святим Духом, скористався з Пасхального паломництва до Єрусалиму, щоб просвітити людей навколо нього: усі ті, що його слухали, чудувалися його розумові й відповідям.[32]

Потреба у відпочинку не є перешкодою у наших апостольських зусиллях. Навпаки, вона надає нові можливості, нові нагоди поглибити нашу дружбу і познайомитися з людьми та середовищем, куди ми можемо принести світло Христове. Другий Ватиканський Собор заохочує усіх християн прийняти виклик “оживити прояви культури та спільної активності людей нашого часу духом гуманістичним і Христовим.”[33]

Церква потребує людей з мирською ментальністю, щоб запроваджувати цю нову євангелізацію: “Конче потрібно намагатися ре-християнізувати популярні свята і традиції. Треба, щоб публічні розваги не зводилися лише до вибору між “сентиментальним” та язичницьким. Просімо Бога провадити робітників для такої дуже потрібної праці, яку можна назвати апостольством дозвілля.”[34]

[28] Св. Августин, Sermo 88, 17
[29] Іван Павло II, Апостольське послання Dies Domini (31 травня 1998), 68
[30] дон Альваро дель Портільо, Сімейні Листи (I),386
[31] Лк 2:41
[32] Лк 2:47
[33] Другий Ватиканський Собор, Пастирська конституція Gaudium et spes, 61
[34] Дорога, 975

Джерело: Opus Dei