Чому молитися буває так складно або нудно?

Спочатку вивчення чогось нового може бути складним завданням. Та після того, як ти з цим освоїшся, усе стає набагато простішим. Так само і з молитвою. Якщо ти виявиш наполегливість, то зможеш молитися щодня з ентузіазмом і завзятістю. Ти досвідчиш, що Бог любить тебе і що з Його допомогою ти можеш упевнено йти у світ! Ти відчуєш силу молитви, – силу, що плине лише від Бога.

Набувши достатньої практики в молитві, іноді ти можеш відчувати, що молитися знову стало важко. Молитва може стати нецікавою або сухою й нудною. У такі моменти ти можеш почуватися дуже самотньо. Це нормально. Кожен віруючий відчуває це час від часу.

Ясно одне: тобі знадобиться наполегливість. Ворог Бога намагатиметься перешкодити твоїй молитві. Однак навіть коли ти не відчуваєш присутності Бога, можеш бути певний, що Господь завжди поруч. Тому наполегливо присвячуй час молитві до Бога, навіть якщо ти при цьому особливо нічого не відчуваєш. Ти не можеш визначити плідність своїх молитов, але можеш визначити час, що ти провів разом із Богом.

Навчальна їзда на велосипеді

Часто ми відчуваємо, що нам складніше молитися саме тоді, коли справи йдуть добре. Про це не варто турбуватися. Бог поруч протягом усього твого життя. Він хоче навчити тебе не зупинятися, незважаючи ні на що. Саме тому нам не завжди вдається прекрасно і натхненно помолитися. Подумай про те, як батько вчить дитину їздити на велосипеді. Спочатку він притримує дитину за плече, коли вона крутить педалі. Через деякий час він відпускає її, але продовжує бігти поруч, аби підхопити малечу, якщо та почне падати. Нарешті, він уже не біжить за велосипедом, а дитина щасливо продовжує свій шлях – аж доки помічає, що тато більше не біжить поряд із нею. У цей момент дитина починає панікувати і падає. Щось подібне часто відбувається з нами під час молитви: коли ми не відчуваємо присутності Бога і Його допомоги, то близькі до того, щоби втратити віру.

Бог по-своєму допомагає нам

Не бійся: Бог завжди допомагає тобі. Просто Він часто допомагає нам у неочікуваний спосіб. Коли Ісус наказав Петру й декільком інших учням переплисти човном озеро, вони злякалися, що загинуть у водах того озера. Вони налякалися ще більше, коли їм здалося, що із середини озера до них наближається привид. Але невдовзі виявилося, що це був Ісус, який сказав їм: «Кріпіться, це Я, не бійтеся!» (Мт 14, 27). Саме це Він каже тобі, коли ти намагаєшся молитися: «Не бійся; не зупиняйся! Ти не сам; довірся Богу». Стоячи на поверхні озера, Ісус покликав Петра, аби той вийшов із човна і наблизився до Нього (Мт 14, 28). Спочатку Петру це вдалося: з Божою допомогою ми можемо зробити неможливе – якщо саме цього Він хоче від нас. Але коли Петро озирнувся, побачив вітер і хвилі, то злякався і почав тонути. Щойно він покликав на допомогу, Ісус простягнув руку і схопив його (Мт 14, 31). Будь певен: Бог також допоможе тобі, якщо ти потрапиш у складну ситуацію, тому проси Його про допомогу у своїх молитвах.

Розуміння Божої допомоги

Іноді ми не розуміємо, як Господь нам допомагає. Інколи ми лише через деякий час усвідомлюємо, що Він був разом із нами у складні миті. Повертаючись подумки в минуле під час молитви, ти можеш усвідомити, що трапилося щось добре. Ти можеш зрозуміти це через відчуття задоволення. Саме це трапилося з двома учнями, які не могли повірити в те, що Ісус воскрес із мертвих. Не знаючи, що це Господь, вони зустрілися з Ним на дорозі. Тільки потім вони зрозуміли, що то був Ісус (Лк 24, 32). Після зустрічі вони пішли з миром. Це глибинне відчуття внутрішнього спокою часто є підтвердженням того, що ти перебуваєш на правильному шляху.

Отець Мішель Ремері, Твіти з Богом