У четвер, 17 травня 2018 року, Папа Франциск прийняв вірчі грамоти акредитованих при Святому Престолі Надзвичайних і Повноважних Послів Танзанії, Лесото, Пакистану, Монголії, Данії, Ефіопії й Фінляндії.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.На служінні справедливості та гармонії
За словами Папи, праця міжнародної дипломатії у сприянні світовій справедливості ґрунтується на спільному переконанні, що весь людський рід єдиний, а кожна особа має вроджену гідність. «Тому Церква переконана, що загальною метою всієї дипломатії має стати розвиток, цілісний розвиток кожної людини, чоловіка та жінки, дитини й похилої віком особи, а також розвиток націй у межах глобальної системи діалогу та співпраці на служінні спільному добру».
Солідарність і протистояння глобалізації байдужості
На переконання Папи, цей рік – 70-та річниця ухвалення Загальної Декларації Прав Людини – мусить стати закликом до відновленого духу солідарності з усіма нашими братами та сестрами, особливо з тими, які страждають від бідності, хвороб та утисків. Ніхто не може ігнорувати свою моральну відповідальність у протистоянні глобалізації байдужості, вдаючи, що все гаразд, коли перед нами трагічні ситуації несправедливості, які вимагають негайної гуманітарної відповіді.
Ми живемо в час змін
«Дорогі Посли, наш час – це час насправді епохальних змін, які вимагають мудрості й розпізнавання від усіх, хто переймається про мирне та щасливе майбутнє для прийдешніх поколінь, – сказав Папа. – Я прагну, щоб ваша присутність і робота в дипломатичній спільноті при Святому Престолі доклалися до розвитку духу співпраці, необхідного, щоб ефективно відповість на радикальні виклики сьогодення. Зі свого боку, Церква переконана, що ми відповідальні одне перед одним, та сприяє кожному зусиллю, спрямованому на співпрацю без насильства й обману, на побудову світу в дусі справжнього братерства й миру (пор. GS 92)».
Виклики міграції та біженців
Одне з найскладніших гуманітарних питань, які сьогодні долає міжнародна спільнота, – це необхідність прийняти, захистити, підтримати й інтегрувати тих людей, які втікають від війни чи голоду або мусять залишити домівки через дискримінацію, переслідування, бідність чи знищення довкілля. «Ця проблема має глибоко етичний вимір, який виходить за рамки національних кордонів та обмежених концепцій щодо безпеки та власних інтересів». Попри складність і делікатність політичних і суспільних проблем, окремі нації й міжнародна спільнота покликані сприяти мирові та примиренню завдяки політиці, якій властиві, насамперед, співчуття, передбачливість і сміливість.
За темою:
Папа: Прагну, щоб буддисти й католики інтенсифікували стосунки
Папа стурбований ситуацією в Святій Землі
Папа: Діти мають право на християнське виховання