4 травня 2018 року Папа Франциск прийняв у Ватикані учасників Міжнародного симпозіуму, присвяченого майбутньому чернечих орденів і згромаджень. Симпозіум організували Конгрегація інститутів богопосвяченого життя і Товариство апостольського життя. Його Святість указав на три опори богопосвяченого життя: молитву, вбогість і терплячість. Він наголосив, що в наш час потрібно мати справжні критерії для розпізнавання того, що відбувається, аби не загубитись у сучасному світі, де коїться чимало злого.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.В імпровізованій промові Понтифік жартома сказав, що Святий Дух діє як «стихійне лихо», бо ніколи не втомлюється бути креативним. Це проявляється у виникненні нових форм богопосвяченого життя й нових харизматичних дарувань. За словами Папи, Святий Дух, творець різноманітності, водночас творить єдність Христового Тіла – Церкви.
Першою опорою богопосвяченого життя Папа Франциск назвав молитву. Молитва полягає в тому, щоби «завжди повертатися до первісного поклику», пояснив він, «повертатися до Того, Хто покликав». У богопосвяченому житті молитва стає повітрям, яке дозволяє нам дихати покликанням, дозволяє оновлюватись. Без цього повітря неможливо бути добрими богопосвяченими особами. Можемо бути добрими людьми, християнами, католиками, які трудяться в багатьох церковних ділянках, але посвяту Господові потрібно постійно відновлювати в молитві, у зустрічі з Богом. Молитва спонукає діяти тільки для Господа, а не заради власних інтересів або для тієї організації, до якої належимо. «Церкві потрібні чоловіки й жінки, які моляться в цей нелегкий для людства період», – наголосив Його Святість.
Друга опора богопосвяченого життя – вбогість. Папа особливо звернув увагу на цей аспект у переконанні, що «якщо немає вбогості, богопосвячене життя не приносить плодів». «Маленькі спокуси проти вбогості завдають шкоди всьому богопосвяченому життю». Його Святість зазначив, що світський дух існує і в чернецтві, і до нього ведуть три сходинки: гроші, марнославство й гордість. Перша сходинка – це прив’язаність до багатства і грошей. «Якщо будемо пильними щодо цієї спокуси, то не перейдемо на наступні дві сходинки», – наголосив він.
Третя опора, важлива для богопосвяченого життя, – терплячість. Бути терпеливими як Ісус, починаючи з малих, незначних речей: з толерантності до інших, усмішки замість скандалу, жертви своїм життям.
Терпляче потрібно ставитися й до браку покликань до богопосвяченого життя. Чернечі згромадження чи провінції, які не мають терпеливості, вирішують піддатися, так би мовити, «духовній евтаназії»: остаточно закривають новіціат, продають майно й очікують «доброї смерті».
Розповідаючи про конкретні ситуації, Папа закликав зберігати віру за прикладом старозавітного Авраама, якому, незважаючи на його похилий вік, Господь обіцяв численне потомство.
«Господь запрошує бути терплячими, сподіватись і прямувати вперед», – сказав Папа Франциск учасникам симпозіуму про майбутнє богопосвяченого життя.
За темою:
Папа: Не можемо приступити до Христа, висуваючи умови
Папа: Єпископи покликані захищати віру своєї пастви
Папа: Віра передається любов’ю та свідченням