Папа методистам: Віра стає видимою, коли реалізується в любові

У світлі старозавітної Книги Левітів, в якій Бог наказує Мойсеєві проголошувати кожен 50-й рік особливим роком, в якому звільнятимуться невільники, Святіший Отець склав подяку Господеві за те, що «можемо звістити про те, що ми визволилися від рабства відчуженості та взаємних підозр». Й оскільки Господь наказував, що у 50-й рік «кожен повернеться до своєї власності та своєї родини», Папа додав, що завдяки півстолітньому діалогові разом зі святим Павлом можемо сказати одні одним: «Ви вже не чужинці», бо силою Хрищення ми є «Божою родиною».

Глава Католицької Церкви пригадав, Другий Ватиканський Собор у документі про відновлення єдності між християнами закликає дбати про «поглиблене взаємопізнання» між християнами різних конфесій шляхом діалогу, що відбувається в любові, істині та покорі. «Ми є братами, які після тривалої розлуки щасливі, що знову зустрілися та відкривають одні одних, спільно прямують вперед, великодушно відчиняючи своє серце ближньому», – сказав Папа.

В цьому контексті Єпископ Риму звернув увагу на те, що основоположник методизму Джон Уезлі ставив перед собою завдання допомогти ближньому жити святим життям, а його приклад і слова заохотили чимало людей до вивчення Святого Письма та молитви, глибше пізнаючи Ісуса. «Коли бачимо знаки святого життя в інших, коли розпізнаємо дію Святого Духа в інших християнських конфесіях, то не можемо не радіти. Як це прекрасно бачити, що Господь щедро засіває Свої дари, прекрасно бачити братів і сестер, які в Ісусі знаходять наші ж рації життя», – сказав Святіший Отець, додаючи, що інші члени «Божої родини» можуть допомогти нам дедалі більше наближуватися до Господа та спонукати вірніше свідчити Євангеліє.

Папа підкреслив, що віра стає відчутною, насамперед, тоді, коли «реалізується в любові», зокрема, «в служінні бідним та маргіналізованим». А Господній заклик: «Проголосите визволення на землі для всіх її мешканців» є частиною покликання до святості, яке «будучи покликанням до життя сопричастя з Богом, є, неодмінно, покликанням до сопричастя з ближніми».

«Дивлячись вперед, поза п’ятдесят років, ми впевнені в тому, що неможливо зростати у святості, не зростаючи в дедалі більшому сопричасті», – мовив Глава Католицької Церкви, вказуючи на чергові етапи діалогу й підкреслюючи, що «ми не можемо говорити про молитву й про милосердну любов, якщо не молимося разом й не докладаємо зусиль для примирення та повного сопричастя між нами». З цього випливає побажання, аби праця змішаної католицько-методистської комісії стала «даром не лише для наших спільнот, але й для всього світу», спонукаючи всіх християн «повсюди бути служителями примирення».

«Творцем чуда примиреної єдності є Святий Дух. Він звершує це у Своєму стилі, як вчинив це у день П’ятидесятниці, пробуджуючи різні харизми та приводячи все до єдності, що не є одноманітністю, але – сопричастям. Отож, необхідно, аби ми перебували разом, як учні в очікуванні Святого Духа», – сказав Папа, додаючи, що благословення, отримане протягом п’ятдесяти років, полягає «в благодаті, яку ми відкрили одні в одних і яка збагатила обидві спільноти».

«Ми навчилися бачити одні в одних братів і сестер у Христі, тепер же прийшов час з покірною надією та конкретним заанґажуванням готуватися до повного визнання, яке з Божою допомогою матиме місце тоді, коли ми, врешті, зможемо разом зібратися на ламанні Хліба», – підсумував Святіший Отець, запросивши учасників зустрічі проказати в цьому наміренні молитву «Отче наш».