Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Канонічне право та карні санкції на служінні добру

Папа: Канонічне право та карні санкції на служінні добру

Звертаючись до членів пленарного засідання Папської Ради законодавчих текстів, Святіший Отець наголосив, що мета карного права не полягає тільки в покаранні, а воно спрямоване на те, аби відновити порядок і виправити людину, що порушила єдність у Церкві.
Про це пише Vatican News.

У п’ятницю, 21 лютого 2020 року, Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників пленарного засідання Папської Ради законодавчих текстів, присвяченого завершенню процесу перегляду Книги VI Кодексу Канонічного Права «De sanctionibus in Ecclesia» (лат. Санкції в Церкві).

Завдання Папської Ради законодавчих текстів

Папа зазначив, що завдання цієї установи, окреслене в Конституції «Pastor bonus», полягає в тому, аби допомагати Понтифіку у виконанні його законодавчої функції , подавати правильну інтерпретацію виданих ним законів, допомагати іншим Дикастеріям у справах Канонічного Права, а також дбати про законність нормативних текстів, виданих законодавцями, які підпорядковані найвищій церковній владі.  

Папська Рада законодавчих текстів також надає підтримку душпастирям Церков свого права та Єпископським Конференціям у справах правильної інтерпретації та застосування закону, а також у поширенні обізнаності з ним.

Сутність закону Церкви

Святіший Отець вказав на необхідність відновити й поглибити справжню сутність закону Церкви, яка є Містичним Тілом Христа, в якому першість має Боже Слово та Святі Таїнства, тим часом, як юридична норма виконує необхідну роль, але вона підпорядкована служінню сопричастя. Він закликав членів Папської Ради законодавчих текстів допомагати Церкві усвідомлювати важливість якісної юридичної формації в Церкві, яка допоможе зрозуміти душпастирський вимір Канонічного Права, його застосування задля «salus animarum» (лат. спасіння душ) та його необхідність для чесноти справедливості.

Наступник святого Петра процитував слова свого попередника Бенедикта XVI, якими він 2010 року звернувся у «Листі до семінаристів», які, однак, є актуальними для всіх вірних: «Вчіться також розуміти і – насмілюсь сказати, – любити Канонічне Право в його властивій необхідності та у формах його практичного застосування: суспільство без закону було б суспільством, позбавленим прав. Закон – це умова любові».

Поширювати обізнаність та застосовувати церковні закони, за словами Святішого Отця, є гарантією прийняття не самовільних, а справедливих і насправді душпастирських рішень.
 
Карне право – це душпастирський засіб


Посилаючись на тему пленарного засідання Папської Ради законодавчих текстів, присвяченого частині Кодексу Канонічного Права «De sanctionibus in Ecclesia» (лат. Санкції в Церкві), Папа зазначив, що «карне право є душпастирським засобом».

“Єпископ, повинен завжди дедалі більше усвідомлювати, – наголосив Понтифік, – що в своїй Церкві він є душпастирем і головою, а тому також і суддею серед вірних, які йому довірені. Але роль судді завжди має душпастирський відбиток, оскільки вона спрямована на єдність між членами Божого люду.”

Папа пригадав, що згідно із чинним церковним законодавством, перш ніж розпочати адміністративний чи судовий карний процес, ординарій повинен переконатися, що не існує інших способів відновлення правосуддя, виправлення порушника та вирішення скандальної ситуації. З цього випливає, що покарання завжди є крайнім засобом, до якого слід вдаватися лише тоді, коли всі інші можливі нормативні заходи виявилися неефективними.

Мета канонічного покарання


Святіший Отець підкреслив, що покарання в канонічному праві, на відміну від державного законодавства, завжди має душпастирське значення та спрямоване не тільки на дотримання канонічного правопорядку, а й на відшкодування та, насамперед, на добро самого винного.

Ціль відшкодування, за словами Папи, полягає в тому, аби відновити, наскільки це можливо, стан, який передував порушенню, що завдало шкоди спільності. «Кожний злочин, – додав він, – заторкує всю Церкву, спільність якої була порушена тим, хто навмисно виступив проти неї своєю поведінкою». Мета виправлення порушника вказує на те, що кожне канонічне покарання має лікувальний характер і є «позитивним засобом для здійснення Божого Царства, для відновити справедливість у спільноті вірних, покликаних до особистої та спільної святості».