«Amoris laetitia» – душпастирство терпеливості й милосердя

У заході, до проведення якого доклався також інститут сім'ї Папського університету Комільяс, взяли участь близько 80 мирян, які живуть духовністю святого Ігнатія Лойоли та є експертами в душпастирстві сім'ї. Вони прибули з 30 країн, щоб поглибити тему зустрічі: «Дивіться, як вони люблять одні одних. Мирянська ігнатіянська відповідь на заклик апостольського повчання "Amoris laetitia"».
Отець Хосе Ґутьєррес Фернандес представив панораму «душпастирства сімей у світі», виокремлюючи напрями та виклики у світлі вказівок апостольського повчання Папи Франциска, яке містить плоди праці двох останніх Синодів єпископів, присвячених темі сім'ї.
Мексиканський священик вказав на три контексти, в яких перебуває сім'я: культурний, географічний і геополітичний. Він наголосив на проблемах і викликах, пов'язаних із секуляризацією, зокрема у країнах із давньою християнською традицією, та з потребою церковної спільноти ставати дедалі відкритішою, місійною й виходити назовні.
На його думку, сьогодні найперший виклик – це зіставлення з реальністю, яка позначена «втратою людської та християнської надії в любові» та труднощами, які з цього випливають, зокрема з тим, що молодим людям нині значно важче «прийняти відповідальність щодо партнера та обов'язок на все життя». До цього додаються також різні моральні й антропологічні проблематики, пов'язані з прийняттям людського життя та сталевістю, яка має бути дозрілим вираженням спільноти подругів як взаємного та цілковитого дарування одне одному.
Серед іншого також було наголошено на важливості не обмежувати оцінювання кожної сім'ї тільки контекстом і соціальним становищем, у яких вона живе. Дуже важлива проблема – виховання, пов'язане з переданням віри новому поколінню. Зростає теж потреба належно оцінити комплексний християнський образ сім'ї, на який виразно вказує «Amoris laetitia». Отець Хосе нагадав і про інші близькі питання: про розмежування понять «одруження у храмі» та «активного життя вірою», про тенденцію позбавляти дітей благодаті Святого Таїнства Хрещення.
Отець Хосе Ґутьєррес Фернандес нагадав деякі важливі пункти, зокрема те, що Церква має бути «польовим госпіталем», де лікують поранених і запобігають ранам у сім'ях. Адже подружжя – це подорож, яка триває усе життя, шлях, який знає красу і радість бути любленими та любити, але також недоліки і гріхи, труднощі та страждання. Тому на подружній союз треба дивитися з реалізмом та надією – як на спільноту, що потрохи зростає та розвивається.
Апостольське повчання запрошує до реалістичного душпастирства, скерованого до конкретних осіб, уважного до спільного людського досвіду; до душпастирства, яке не накидає якихось обов'язків, а виховує до відповідальної свободи, допомагаючи людям зростати у власних переконаннях та поведінці, щоб віднайти правду про себе самих. За словами мексиканського священика, сьогодні вкрай необхідно показати «красу Божого плану щодо сім'ї», передусім добрим життєвим прикладом.
З цього випливає потреба належної підготовки до подружнього життя. У цей процес потрібно залучати не тільки сім'ї, а й різні церковні рухи та організації. У наш час необхідно звертати особливу увагу на супровід молодих пар, на їхнє приготування до подружнього життя, на їхнє виховання у сфері почуттів і сексуальності, на душпастирство похилих віком осіб. «У кожному разі, – підсумував отець Хосе Ґутьєррес Фернандес, – метод, до якого нас заохочує "Amoris laetitia", – це діалог, зустріч, побудова мостів, сердечний погляд на світ, який дозволяє віднайти сенс запитань, які турбують чоловіків і жінок нашого часу, ведучи їх за руку до зустрічі з милосердним Отцем».
Джерело: Радіо Ватикану