Ольга Корольова: «Те, чим я займаюсь, приносить мені надзвичайне задоволення й окриляє»

Слава Ісусу Христу! Пані Ольго, вітаю Вас із новою посадою! Гадаю, нашим читачам, друзям Інституту буде цікаво дізнатися про Вас трішки більше. З чого почалося Ваше формування як музикантки?

Навіки слава! Дякую! Напевно варто почати зі щирого зізнання в тому, що музика не була моїм вибором від початку. У мене немає чудесної історії про те, як я почула голос якоїсь співачки і зрозуміла чим буду займатись. Все трішки буденніше виглядало насправді. Я вчилась у музичній школі лише тому, що її вже закінчувала моя старша сестра, ну а я вже була змушена іти слідом (посміхається). Декілька разів точно вже думала забирати документи, а батьки наполягали на закінченні музичної школи. Та можу точно сказати, що я обожнювала співати і це мене стримувало у всіх моїх  поривах покінчити з музикою.


Згодом постало питання вибору навчального закладу. І знову музика не була в пріоритеті. Я вміла співати, знала музичну грамоту, проте мріяла стати вчителем української мови та літератури. В цей момент батьки порадили скласти вступний іспит до Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби, куди я була прийнята на відділ хорового диригування. Саме тоді музика почала мене насправді цікавити. Можу впевнено сказати, що завдяки неймовірній атмосфері училища, музика насправді заполонила моє життя.  І зараз я не уявляю себе в іншій сфері. Концерти, друзі-музиканти, подорожі. Я почала розуміти, що опинилась там не випадково. І на початку третього курсу я пройшла прослуховування на посаду артиста хору в Хмельницький академічний муніципальний камерний хор, де працюю вже понад 8 років.

Закінчивши музичне училище я вступила до Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, де здобула ступінь бакалавра, а згодом і магістра за спеціальністю «Музичне мистецтво» професійна кваліфікація – викладач вокалу. Це якщо зовсім коротко про музичну освіту довжиною в 15 років. 


До храму я потрапила теж завдяки музиці і звісно Божому задуму. Близько 9 років тому, прийшовши якось з бабусею на Великодню месу, я почула оголошення про набір в парафіяльний хор. Почала відвідувати репетиції і згодом зрозуміла, що хочу прийняти Святе Причастя в католицькій церкві. А керувати хором парафії я почала лише 2 роки тому. Це моє захоплення, це те, що приносить мені неймовірне задоволення. Всіх своїх хористів дуже поважаю, бо знаю як нелегко знайти час, прийти на репетицію. Та нас об’єднує Господь, тому ми знаємо для чого ми витрачаємо стільки часу і сил.

Музичний колектив “ART station” відносно нещодавно створив мій друг, колега, талановитий музикант, композитор – Микола Хлебан. Саме він пише обробки народних пісень, популярних хітів для нашого квінтету. А мене запросив, бо дружимо ми ще з часів навчання в музичному училищі. Цей колектив – приклад того, як професійні музиканти, яких об’єднує спільна ідея, намагаються творити якісну музику в маленькому місті.


Артистка в Хмельницькому академічному муніципальному камерному хорі, керівниця хору найбільшої парафії дієцезії, учасниця  вокального колективу “ART station”, мати двох діток, а тепер директор Школи. Ви доволі смілива жінка! Як плануєте усе це поєднувати?

 Зі сторони здається нереально все поєднувати, але я Вам скажу, що це лише страшно звучить. В житті все по-іншому. В мене є підтримка з боку чоловіка, батьків, які допомагають із дітьми.


Те, чим я займаюсь приносить мені надзвичайне задоволення і окриляє. До роботи в Школі я ставлюсь як до виклику, який мені дуже хочеться прийняти і впоратись із ним. Все, що я роблю, додає мені сил, допомагає не стояти на місці в плані професійного вдосконалення, тому сподіваюсь, що з Божою допомогою впораюсь. Він вже неодноразово допоміг мені зробити вибір у житті, тому я не боюсь.

А тепер давайте поговоримо більше про Вашу посаду. Хто подав Вашу кандидатуру на посаду директора Школи Сакральної Музики чи можливо Ви самі виявили ініціативу? Яка була Ваша перша реакція і чи довго розмірковували перед тим як погодитися?

Мою кандидатуру на цю посаду подав о. Ярослав. Спершу я була здивована від такої пропозиції. Все ж це велика відповідальність і я це усвідомлюю. Та мені подобаються подібні виклики у житті, така собі авантюра. Тому думала не довго, найголовніше мені було почути слова підтримки від чоловіка, який мені додав впевненості і допоміг вирішити все остаточно.


Чи могли б Ви розповісти про Вашу особисту візію Школи? 

— Я бачу Школу сакральної музики невід’ємною частиною Католицької Церкви. Адже, ми зможемо допомогти існуючим чи майбутнім  органістам, канторам, регентам здобути або ж вдосконалити необхідні знання для служіння Богу. Хтось, можливо, завдяки Школі знайде своє покликання, хтось однодумців, а хтось свою дорогу до Творця, а це вже хоч маленька, але перемога.

Випускник Школи Сакральної Музики – хто він, яким Ви його бачите?
 
Випускника нашої Школи я бачу окриленим і натхненним своєю справою, освіченим і глибоко духовним. Завжди готовим до цікавих проєктів, життєвих викликів, та впевним у своєму таланті та знаннях. Тут навіть йдеться не лише про музичні навички, які він здобуде навчаючись, а професійний стержень, який допоможе працювати в музичній сфері.

Щиро дякую за розмову і бажаю Вам успіхів та рясних плодів у діяльності Школи!

Розмовляла Катерина Лучко

Нагадуємо, що 1 травня 2021 року єпископ Леон Дубравський заснував в Кам’янець-Подільській дієцезії Дієцезіальну Школу Сакральної Музики. Це перша школа в Україні, яка формуватиме майбутніх канторів, органістів і регентів церковних хорів. 

Джерело: Інститут Богословських Наук