Великодушність, яка змінює життя на землі Ісуса

Про це повідомляє Vatican News.

У Діяннях Апостолів зустрічаємо розповідь про те, як християнські спільноти Антіохії ухвалили зібрати пожертви для братів у вірі в Юдеї, що зазначавали труднощів. Про такі ініціативи святий Павло згадує у своїх листах до первісних християнських спільнот. Взаємна допомога між Церквами має біблійне коріння й одним із проявів такої солідарності є традиційна збірка для потреб Церкви у Святій Землі, яка щороку проводиться по всіх парафіях світу у Велику П’ятницю, коли спогадуємо Христову жертву за спасіння світу.

Минулого квітня, коли пандемія Covid-19 спорожнила парафії в численних європейських країнах, Папа Франциск прийняв пропозицію перенести цьогорічну збірку на 13 вересня. Дата вибрана не випадково: це переддень свята Воздвиження Святого Хреста, яке має безпосередній стосунок до Великої П’ятниці й дуже урочисто відзначається у Єрусалимі.

Неоціненна допомога

Отець Франческо Паттон, який очолює Францисканську провінцію у Святій Землі, на якій, зокрема, лежить обов’язок опікуватися святинями, пов’язаним із земним життям Ісуса Христа, через спеціальний відеоролик представив те, як кошти, отримані завдяки Збірці для Святої Землі, впливають на життя місцевих християн. Потреби є найрізноманітнішого характеру, починаючи від утримання священних місць.

«Завдяки тому, що ви, християни всього світу, великодушно жертвуєте, ми зможемо підтримувати душпастирське служіння на довірених нам парафіях, зможемо забезпечити освіту та якісне виховання понад 10 тисячам учнів, які відвідують наші школи; зможемо допомогти молодим сім’ям знайти помешкання; зможемо підтримати християнських робітників-мігрантів, аби вони почувалися прийнятими як вдома далеко від батьківщини; зможемо перебувати поруч із населенням, ураженим війною в Сирії та біженцями, розсіяними по країнах, в яких ми здійснюємо своє служіння», – розповів очільник францисканців Святої Землі.

Варто згадати, що християни цього регіону особливо постраждали від триваючої пандемії, оскільки для багатьох родин засобом виживання була діяльність, пов’язана із організацією та обслуговуванням паломництв, які з відомих причин протягом певного періоду були взагалі скасованими, а згодом відновилися в дуже обмеженій формі.