Літургія на кожен день, 13 серпня, четвер

(зел) Четвер ХІХ звичайного тижня
В щоденному житті ми часто ображаємося на інших. Як часто нам важко пробачити! Ми радше будемо тримати злість на якусь людину тижнями, місяцями, аніж її пробачимо! Чи така наша постава згідна з поставою милосердя, про яку нас вчить Ісус Христос? Стаючи сьогодні перед Господом, подумаймо, що Він думає про нас, адже Він все бачить і все знає про нас: наше життя, наші відносини з іншими, наші думки і серце.
Або: (черв) довільний спомин св. ПОНТІАНА, папи, та ІПОЛИТА, пресвітера, мучеників
Святий Понтіан став єпископом Рима в 231 році. У 235 році він був вигнаний на острів Сардинію разом із пресвітером Іполитом, котрий був видатним богословом і письменником. У своїй праці “Апостольська Традиція” Іполит переказав найстарішу форму Євхаристійної Молитви Римської Церкви. Вона є основою другої Євхаристійної Молитви. Обидва святі, виснажені примусовою важкою працею, померли у вигнанні. Їхні тіла було перевезено до Рима і там поховано.
Спільні Меси: про багатьох мучеників (стор. 124)

АНТИФОН НА ВХІД
Поглянь, Господи, на Твій союз, * життя Твоїх убогих не забудь повіки. * Встань, Боже, відстоюй Твою справу * і не забудь крику тих, котрі  Тебе шукають.

КОЛЕКТА
Всемогутній, ві чний Боже, за повчанням Святого Духа ми осмілюємося Тебе називати Отцем; † зміцнюй в наших серцях духа усиновлених дітей, * щоб ми могли отримати обі цяну спадщину. Через Господа на- шого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Просимо, Господи: нехай цінне для нас терпіння Твоїх праведних зміцнить нашу любов * та завжди зміцнює в наших серцях непохитність у святій вірі. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Єз 12, 1-12
Читання з Книги пророка Єзекиїла.
Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину чо­ловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони – дім бунтарів. Ти ж, сину людсь­кий, наготуй собі клунки для виселення та й переселися серед ясного дня в них на очах, і переберися з твого міс­ця на інше, на їхніх очах: може вони прозріють, що вони дім бунтарів. Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очах, та й вийдеш увечері на їхніх очах, як то виходять на вигнання. У них на очах пробий собі отвір у стіні й вийди ним. На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі обличчя, щоб не дивитись на країну; Я бо поставив тебе знаком домові Ізраїля». І зробив я так, як мені заповів Господь: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, а ввечері про­бив рукою отвір у стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очах. Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: «Сину людський! Чи дім Ізраїля, дім бунтарів, не питав тебе: “Що це ти робиш?” Відкажи ж їм: “Так говорить Го­сподь Бог: Це віщування про князя в Єрусалимі й про весь дім Ізраїля, що живе там”. Скажи: “Я для вас знак. Як я вчинив, так станеться з ними: підуть на вигнан­ня, у неволю. А князь, який серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не ба­чити країни”». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 78, 56-57. 58-59. 61-62
Не забувайте про діла Господні.
А вони випробовували і роздратовували †
Всевишнього Бога, *
Його настанов не зберігали.
Вони, як і їхні батьки, відступили, †
вірності не зберігали, – *
відвернулися, неначе лук зрадливий.
Не забувайте про діла Господні.
Своїми жертовниками на височинах †
привели Його до гніву, – *
своїми ідолами ревнощі Його збудили.
Бог почув – і розгнівився, *
та геть Ізраїля відкинув;
І Він передав у полон свою силу, *
у руки ворога – свою славу.
Він віддав під меч народ свій *
і гнівом запалав проти спадщини своєї.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пс 119, 135
Алілуя, алілуя, алілуя.
Засяй на слугу свого своїм обличчям, –
своїх настанов навчи мене, Боже.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 18, 21 — 19, 1
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Госпо­ди, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разі в?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі  до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тому-то Царство Небесне подіб­не до чоловіка-царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами. Коли почав він проводити розрахунки, привели до нього одного боржника, який був винен де­сять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан на­казав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді  слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Вияви терпіння до мене – й усе тобі  віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслу­гу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той дру­гий співслуга, упавши ниць, благав його, кажучи: “Вия­ви терпіння до мене, я віддам тобі ”. Він же не схотів, але пішов і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, і нші співслуги дуже засму­тилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді  його пан покликав його та каже йому: “Слуго лихий, весь той борг я тобі  простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як і я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галілеї і прибув до околиць Юдеї, які за Йорданом. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
У своєму житті  люди не завжди керуються засадами любові, але всемилостивий Господь завжди з любов’ю вислуховує нас; тож з упованням вознесімо до Нього наші прохання:
1. Молімося за святу Церкву, її священиків та вірних, щоб усі вони словом і життям проповідували світові істинну лю­бов до ближнього.
2. Молімося за молодь, щоб вона з повагою відносилися до по- дружжя і сім’ї як основи суспільного життя та особис­того щастя.
3. Молімося за численні священицькі та чернечі покликан­ня, щоб у жодній країні не бракувало апостолів Христового Євангелія.
4. Молімося за подружжя, які живуть в незгоді, щоб вони за­ради любові Ісуса Христа пробачили один одному образи та повернулися до злагоди.
5. Молімося за померлих, щоб вони, очищені від гріхів, удо­стоїлися увійти до радості предвічного Царства.
6. Молімося за всіх тут присутніх, щоб ми ревно несли лю­бов всюди, де панує ненависть.
Господи, Ти з любові до нас сам став людиною, схожою на нас в усьому, крім гріха; благоволи погасити в наших серцях гор­диню та самолюбство і розпали в них вогонь Твоєї любові. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, наш Боже, прийми ми- лостиво дари, яких Ти сам уділяєш своїй Церкві для приношення, * та своєю силою переміни їх у таїнство нашого спасі ння. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Слав Господа, Єрусалиме, що насичує Тебе ситтю пшеничною. (Пс 147Б, 1. 3 (147, 12. 14))

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Господи, нехай причастя Твоїх таїнств дарує нам спасіння * і укріпить нас у світлі Твоєї істини. Через Христа, Господа нашого.