Близько до Ісуса

Кажуть, що діти – подарунок Бога, яких ми, батьки, отримуємо як велике щастя, щоб виховати та відпустити у світ.

Головне, щоб цей світ був з Богом. Рости з Ісусом, бути близько до Нього – великий дар, який отримали і наші хлопчики-бешкетники, міністранти парафії Святого Мартина. З 5 до 10 серпня вони піднялися на кілька сходинок вище у духовному розвитку, пізнанні, молитві та своєму маленькому служінні, – протягом шести днів міністранти відпочивали у таборі, який для них влаштував отець Євген Фізер разом з семінаристами Юрієм Голотюком та Еріком Мільчевичем.

Варто сказати, що на час табору були дотримані всі карантинні вимоги, а відпочинок, навчання та Святі Меси поєднувалися з пізнанням рідного краю. За кілька днів юні міністранти встигли побувати у Сваляві, погасати у палаці Шенборнів та побачити джерело краси у Карпатських лісах. У Хусті їм вдалося покорити Замкову гору, на щастя, після наших хлопців руїни вціліли. Равликова ферма, буйволи та екзотичні тварини – ще один момент пізнання світу. Свята Меса по дорозі в горах, на скелі Зачарованого краю – доказ Божої Любові. У такі хвилини приходить розуміння величі Бога та Його творіння. Власним прикладом та служінням о. Євген та семінаристи Юрій та Ерік навчили багатьох речей. А про запеклі футбольні турніри, ігри на повітрі, захопливі фільми, спільні пікніки та вечірні багаття хлопці згадуватимуть ще довго. Кажуть: «Тут ми щасливі!».

Відпочинок наших дітей у таборі для міністрантів для нас, батьків, є благом від Бога та турбота про наших дітей, їхній духовно-фізичний, трудовий розвиток, повчання, спостерігання, зближення один до одного, пізнання істин віри…

Нас, батьків, переповнює подяка, адже, спостерігаючи за життям табору, неможливо не радіти від щастя дітей, захоплення від священика, семінаристів, їх бажання донести до дітей дар Любові, Милосердя, терпіння, виховання…. Частинку радості вони передали і нам, дорослим, та показали, що на світ потрібно дивитися очима і наших дітей. Ми, батьки, тішимося, що можемо стати причетними до єднання дітей з Богом у цьому неймовірно цікаво-духовно-повчальному “проєкті”, кожен день якого сповнений новими подіями, емоціями, враженнями.

Подяка Богу за наших священиків та семінаристів. Спасибі за Ваше служіння, любов, добро, і за те, що діти можуть бути близько до Ісуса… Нехай посіяні Вами зерна впадуть на добру землю!

Світлана Бубряк, Оксана Німець-Корчемна, Марина Печора, Вікторія Вайс, мами міністрантів

Джерело: Мукачівська дієцезія