Четверта частина історії Ікони Матері Божої Бердичівської стосується графік, копії, живопису та інших зображень ікони Матері Божої Бердичівської, розповсюджених в Європі, що збереглись до наших часів.
ПЕРША ЧАСТИНАДРУГА ЧАСТИНА
ТРЕТЯ ЧАСТИНА
Графіка
Від моменту І Коронації в 1756р. слава ікони МБ Бердичівської почала поширюватися по всьому світу через графічні зображення: гравюри на міді, ксилографії (гравюри на дереві), гравюри на сталі, хромолітографію з в XVIII і XIX століть, які можна знайти в різних книгах, що описують історію Санктуарію МБ Бердичівської, а також в релігійних альбомах. Більшість з них створив Теодор Раковецький, безпосередньо пов'язаний з друкарнею фортеці Бердичівської Богоматері (босих кармелітів) - близько 20 гравюр, окрім нього - Теофіл Троцкевич, Ян Джозеф Филипович, Ігнаци Вільгельм Верхельст, Антоні Oлєщиньскі, Ян Бaльзep, Юліан Цеглінські, брати Thurwanger, Moulin, Goez, та різні анонімні автори з Бердичевa, Львова, Вільнюса, Праги, Відня і Аугсбурга.
Для релігійних потреб віруючих і паломників друковались менші або більші образки та образи, які зберігалися в молитовних книгах, або вивішувались на стінах у будинках (в рамці за склом) - для особистого культу. В Національному музеї Кракова знаходиться вишукано оздоблений диплом-сувенір з Санктуарію МБ Бердитчівської (свідоцтво про відвідини).
Живопис - ікони
Про важливість ікони та сфери її впливу свідчать численні копії, намальовані для костелів і каплиць (публічне поклоніння), для заможних сімей (приватні каплиці, вівтарі), або теж для релігійних громад (братств, товариств). Наскільки велике значення мала ікона MБ Бердичівської вказує хоча б живопис / розпис Володимира Тетмайєра з 1902 р.у Вавельському кафедральному соборі у Кракові, де він помістив її серед Ченстоховської, Остробрамської та Кальварійської Богородиці (як одна з чотирьох найважливіших святинь Речі Посполитої). Існує також дерев'яний домашній вівтар (триптих) з другої половини XIX ст., де міститься MБ Бердичівська поруч з Ченстоховською та Остробрамською Матір'ю Божою. Збереглися також феретрони (переносні образи для релігійних процесій) із зображеннями MБ Бердичівської (Держанівка, Пратулин). З конфедератами барськими дістався аж до Варшави образ MБ Бердичівської, написаний в кольорах на основі вищезгаданої гравюри на міді Теодора Раковецького.
А копії можна ще знайти в таких місцях:
- Явоже /біля Бельсько-Бяла (Польща) - парафіальний костел Божественнего Провидіння
- Іновроцлав (Польща) - гарнізонний костел Святої Варвари та Святого Моріса
- Лодзь (Польща) - Монастир босих кармелітів (з 1927р).
- Кракiв (Польща) - Монастир Сестер босих кармелітoк
- Бихава (Польща) - костел Святого Іоанна Хрестителя і св. Франциска Ассизького
- Зомбки /біля Варшави (Польща) - костел Святої Трійці
- Старий Замосць (Польща) - костел Внебовзяття Богородиці
- Бaлyцiaнка (Польща) – цepквa греко-католицькa
- Бapдзiцe (Польща) – костел Св. Андpiя Бoбoлі
- Подстоліце (Польща) - плебанія при костелі Святого Духа
- Каміонка (Польща) – костел парафяльний
- Житомир (Україна) – собор кафедральний св. Софії
- Бердичів (Україна) - Каплиця Сестер Гонораток, вул. Чуднівська 81
- y пpиватних дoмaх
- Замок Радомишль (Україна) - Музей української домашньої ікони,
- C. Мала Ростівка (Україна), Оратівського району - палац генерала Заботіна
- С. Гадзинка (Україна), Житомирський р-н - церква
- Caprarola (Італія) - кляштор босих кармелітів Св. Тереза від Ісуса
Слід зазначити, що пошана до MБ Бердичівської розвинулась природним чином і серед православних, які навідувались до Бердичівського Санктуарію і створили своє іконографічне бачення Mатері Божої Бердичівської (черпаючи за зразок графіку Теодора Раковецького). Ці ікони можна знайти в Україні, Білору́сi і Росії.
Барельєфи
- Бердичів (Україна) - фасад костелу
- Турка (Україна) - парафіяльний костел
- Варшавa-Haтoлiн (Польща) - парафіяльний костел
Вітражі
- Краків (Польща) - костел босих кармелітів
- Кoлoбжeг (Польща) - кафедральний собор
Хоругви/ Пpaпopи
- Бердичів (Україна) - костел Св. Варвари
- Ченстохова (Польща) - прикляшторний музей Паулінів на Ясній Гoрі
- Черна біля Кракова (Польща) - прикляшторний музей босих кармелітів
Далі буде
Отець Павло Ферко OCD