3 червня – обов'язковий спомин святих Карла Лванги і сподвижників, мучеників

Християнські місіонери певний час проповідували при дворі дворі короля Мутеса І. Проте він не захотів відмовитися від багатоженства, прийняв іслам і почав переслідування християн. Місіонери мусили покинути королівство, та підтримували вірних усіма можливими способами, а проголошувати віру їм допомагали неофіти. По смерті Мутеса І до влади прийшов іще жорстокіший правитель Мванга ІІ. Він замордував англіканського єпископа Ганнінґтона й декого з учнів шотландського місіонера Макая.

Саме в цей час у Христову віру навернувся очільник королівських пажів Карл Лванга, а разом із ним також інші пажі. Карл отримав хрещення 1885 року й не втомлювався приводити до Христа земляків.

Мванга ІІ мав гомосексуальні нахили та змушував пажів до розпусти. Коли Карл і решта охрещених пажів йому відмовили, король наказав схопити їх. Правитель також звинуватив християн у розпалюванні політичних конфліктів. 1886 року Карла і його сподвижників спалили живцем.

За 1885–1887 роки загинуло 150 католиків і 40 англікан, чия мученицька смерть принесла багатий плід християнізації краю. Карл Лванга став одною з перших жертв переслідувачів. Попри страждання, він підтримував братів у вірі, кажучи: «За кілька хвилин зустрінемося в небі». Серед його сподвижників були Балікудембе (Йосип Мукаса), Банабакінту, Андрій Каггва, Матей Калемба, який зніс найжорстокіші катування, Мваггалі Ное, 14-річний Кізіто й інші.

Угандські мученики були канонізовані 1964 року.

Святого Карла Лвангу зображають в африканському вбранні. Атрибути – пальмова гілка, сувій, вогонь.

Покровитель африканської молоді й «Католицької акції».

Уклала Юлія Бойко