Тебе навіки возвеличувати будемо: Мати Милосердя

Марія не лише Матір Христа, Вона є Матір’ю виявленого в Ньому Божого Милосердя (Еф 2, 4-10). Вона дала цьому вираз у словах до Єлизавети: «Милосердя його з роду в рід» (Лк 1,50). Уже в середньовічному антифоні Salve Regina є заклик «Мати Милосердя». Згодом він з’явився і в інших літургійних молитвах. Ікона Марії, що вшановується в Вільнюсі, від початку носила титул «Матері Милосердя».

Марія – «Мати Милосердя», але насамперед Мати Ісуса Христа. Її згода на прийняття Божого Сина відкрила світові дорогу до отримання Божого милосердя. Все у житті Марії було сформоване через присутність милосердя, яке стало тілом. Вона сама «увійшла до санктуарію Божого Милосердя, бо внутрішньо брала участь у таємниці Його любові» (Папа Франциск, Misericordiae vultus 24). Марія, як наша Мати, є щедрою розпорядницею своїх дарів. Безустанно засвідчує нам про своє милосердя і «підтверджує, що милосердя Божого Сина не знає меж і сягає всіх без винятку (там же).

Цю істину прекрасно відобразив у своїй молитві св. Бернард, який так звертався до Матері Божої: «Ти, Яка знайшла благодать у Бога! Хто ж зможе осягнути щедрість, безмір, красу та глибину Твого милосердя? Щедро допомагаєш усім, хто Тебе кличе, і так буде аж до останнього дня. Земля сповнена Твого милосердя! Сягає воно аж до її країв, приносить відновлення царства небесного, спасіння зануреним у морок і тінь смерті. Бо завдяки Тобі залюднюється небо і стає пустою відхлань, постає з гріхів небесне суспільство, життя повертається загубленим та очікуючим у своєму нещасті спасіння. Повна любові та співчуття, милостива до всіх, завжди ласкава приходиш із допомогою. До цього джерела прагне наша душа, до цього безмірного милосердя вдаємося в нашій убогості. Об’яви світу благодать помилування, яку сама досвідчила від Бога: Твоїми святими проханнями випроси пробачення винним, зцілення хворим, зміцнення слабким, втіху стражденним, тим хто гине, – допомогу і спасіння. Нехай через Тебе, ласкава Царице, своїм слугам, що з пошаною вимовляють Твоє солодке Ім’я, уділить дарів благодаті Твій Син і наш Господь Ісус Христос, Який є понад усім, Бог благословенний навіки».

Однак Марія не затримує нашого погляду і уваги на Собі, лише скеровує її на Свого Сина, перед яким сама схиляється, як це можна побачити в образі Матері Божої Остробрамської. Наша Матір прагне, аби в центрі нашої уваги було Боже Милосердя, найповніше об’явлене в Ісусі, яке триває «із покоління в покоління» (Лк 1, 50). Вона, як ніхто інший, «знає таємниці Божого Милосердя. Знає йому ціну і знає, яким великим воно є. У цьому сенсі називаємо Її також Матір’ю Милосердя – Матір’ю Божою Милосердя або Матір’ю Божого Милосердя». (Йоан Павло ІІ, Dives in misericordia 9)

Святий Йоан Павло ІІ пригадує, що Ісус довіряє Матері Милосердя свою Церкву і все людство. Коли під Хрестом «приймає Вона Йоана за сина і, коли разом із Христом просить Отця про пробачення для тих, хто не знає, що роблять (пор. Лк 23,34), у поставі досконалого піддання Святому Духу досвідчує багатства і вселенськість Божої любові, яка розширює Її серце і дозволяє нею огорнути все людство. Марія таким чином стає Матір’ю для нас всіх і для кожного, Матір’ю, Яка випрошує нам Боже Милосердя (Йоан Павло ІІ, Veritatis Splendor120).

Знаємо, що «сьогодні світові потрібна доброта, аби перемогти неспокій і зло. Треба тепло, що життя позолотить, треба Бог, тож несімо Його людям – так, як це робила Вона». Із неустанною допомогою Матері Милосердя знайдемо силу перед обличчям зла. Слабкості перестануть мучити і навчать довіряти Божому милосердю – як Марія і через Її заступництво. Тому «нехай нас супроводжує Її солодкий погляд (...), аби ми всі відкрили радість із ніжності Бога" (MV 24).

Слався, Царице, Мати Милосердя! Наше Ти життя і надіє, слався! Прийди на поміч вигнаним нащадкам Єви, (...) Почуй мольбу, Захиснице наша, схились із неба і милосердним поглядом поглянь на люд свій. І яви нам по цьому вигнанні земному Твого лона плід блаженний – Ісуса. О добра, о милостива, о люба Діво Маріє!

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ