Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Єдиний день без звершення Святої Меси

Єдиний день без звершення Святої Меси

Страсна П’ятниця – єдиний день впродовж року, коли Церква не звершує Євхаристії, а є лише Літургія Господніх Страстей, котра складається з трьох частин: Літургії Слова, Адорації Хреста і Святого Причастя.
Сама ж Літургія розпочинається по-особливому. Священик, одягнений у шати червоного кольору, в тиші йде до вівтаря і, віддавши йому шану, лягає долілиць на підлогу. Усі інші стають навколішки.

Це дуже давня традиція, котра виражає цілковите приниження людини – приниження аж до землі, зрівняння з землею, ніби вона хоче сказати: «Я – порох перед Тобою». Священик, лежачи хрестом, передусім виражає повагу i шану до цієї Великої Тайни, Містерії, яка звершилася у Велику П’ятницю.

Впродовж певного часу усі моляться у тиші, після чого встають, і целебранс виголошує молитву, котра означає початок Літургії.

Після вступної молитви целебранса розпочинається перша частина – Літургія Слова.

Першим читанням, котре ми почуємо, є пророцтво Ісаї. В образі Слуги Господнього, котрий страждає, Ісая показує нам Стражденного, який «наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі», а ми цього не розуміли. Це пророцтво сповнилося у Христі.

Псалом після цього читання зі своїм промовистим рефреном: «Дух мій ввіряю в руки Твої, Отче» відсилає нас до слів Ісуса, які Він сказав на хресті, коли вмирав.

Друге читання з Послання до євреїв показує нам вимір смерті Христа і закликає нас бути стійкими у вірі, вказуючи на те, ким став для нас Ісус через своє спасительне для нас страждання.

Потім слухатимемо опис Страстей нашого Господа від Святого Йоана. Слухаємо слова Євангелії стоячи, а після слів «І, схиливши голову, віддав духа», стаємо навколішки і впродовж хвилини перебуваємо у тиші.

Літургія Слова завершується Вселенською молитвою. Молитва Великої П’ятниці є, можливо, найдосконалішим взірцем молитви, яку знає сучасна Церква. Бо саме цього дня кожен із нас повинен собі усвідомити, що ми справді молимося біля підніжжя самого Господнього Хреста.

Після виголошення кожного з намірів, у котрих відмовляється ця молитва, ми матимемо хвилину тиші, щоб зосередитися над почутим, над самим цим наміром. Вінчатиме кожен намір особлива молитва.

Другою частиною Літургії Великої П’ятниці є Адорація Святого Хреста. До вівтаря приносять прикритий фіолетовим полотном хрест. Пресвітер поступово відкриває його, співаючи: «Ось дерево хреста, на якому повисло спасіння світу». Усі відповідають: «Прийдіте, поклонімось». Після цього відбувається поклоніння хресту.

Сам підхід до хреста та поклоніння йому є наочним доказом та знаком того, що ми приймаємо цей хрест до нашого життя, що складаємо йому нашу пошану, але водночас віримо, що на тому хресті звершилося в особі Ісуса наше Спасіння.

Після Адорації Хреста розпочинається третя частина Літургії – обряд Святого Причастя. Вівтар накривається білим обрусом і з каплиці Адорації Пресвятих Дарів, де з вечора Великого Четверга перебуває Пресвяте Таїнство, священик Його приносить до вівтаря.

Згідно з багатовіковою традицією, у Велику П’ятницю після закінчення Літургії Господніх страстей Пресвята Євхаристія переноситься до Господнього Гробу і розпочинається Адорація.

Найсвятіше Таїнство священик вміщає у монстрацію, котру вкриває білим вельоном, подібно до того, як померлого Спасителя було вкрито білою плащаницею.

Адорація Пресвятої Євхаристії у Господньому Гробі триває до початку Пасхальної Вігілії.

Отець Віталій Квапіш 
1 комментарій
Jacek
Додав

Życzę Ojcu błogosławionych świąt Zmartwychwstania Pańskiego i zdrowia w dalszej posłudze kapłańskiej.