Папа: людство не приречене на нерівність

Про це пише Vatican News.

«Світ є багатим, але кількість бідних навколо нас зростає. Згідно з офіційними даними, цьогорічний світовий дохід на душу населення становитиме майже 12 тисяч доларів. Однак сотні мільйонів осіб досі перебувають у крайній вбогості й не мають їжі, житла, медичного обслуговування, шкіл, електрики, питної води та відповідних й необхідних медичних структур. Згідно з підрахунками, приблизно п’ять мільйонів дітей віком до 5 років помруть цього року від бідності. Інші 260 мільйонів дітей будуть позбавлені освіти задля нестачі ресурсів, через війни та міграції», – такі невтішні статистичні дані прозвучали в промові Папи Франциска до учасників симпозіуму на тему «Нові форми солідарного братерства, включення, інтеграції та інновації», що відбувся у Ватикані 5 лютого 2020 року, за ініціативою Папської Академії Соціальних Наук.
   
Людство не приречене на нерівність

Торгівля людьми, нові форми рабства, проституція та торгівля людськими органами – все це, за словами Святішого Отця, є наслідком цієї ситуації бідності, яка, однак, не повинна спонукати до відчаю, а до дії, бо, як він наголосив, мова йде про проблеми, які можна вирішити, а не про нестачу ресурсів. «Не існує детермінізму, що прирікає нас на нерівність на загальному рівні» – наголосив Понтифік, вказуючи на необхідність нового підходу в пошуку рішень, які б допомогли уникнути страждання численних невинних людей.

Обирання пріоритетів

За словами Папи, потрібно вирішувати, чому й кому надавати пріоритет: соціально-економічним гуманізуючим механізмам для всього суспільства, чи, навпаки, системі, що збільшує рівень несправедливості й соціального насилля. 

“Якщо крайня бідність існує серед багатства (в свою чергу, крайнього), – підкреслив він, – то це тому, що ми дозволити зрости прірві до тієї міри, що вона стала найбільшою в історії.”

В цьому контексті він зазначив, що 50 найбагатших у світі людей мають капітал у 2,2 мільярдів доларів. За ці гроші можна було б надати медичне обслуговування й освіту кожній бідній дитині в світі та врятувати життя мільйонів людей.

«Структури гріха»

Пояснюючи термін «глобалізація байдужості», яким називають «бездіяльність» і який Папа Франциск неодноразово вживав також при інших нагодах, він зазначив, що Папа Йоан Павло ІІ називав це ж саме явище «структурами гріха», що знаходять плідний ґрунт тоді, коли економіка й фінанси стають самоціллю, а гроші перетворюються в ідолопоклонство.

За словами Святішого Отця, вже Аристотель засуджував фінансові спекуляції, зазначаючи, що «гроші часто стають продуктивними, втрачаючи свою справжню ціль, яка полягає в тому, аби сприяти комерції та виробництву» (Політика І, 10, 1258 б).

Соціальна Доктрина Церкви, за словами Папи, схвалює форми управління та банки, що виконують своє завдання, що полягає в тому, аби сприяти спільному добру, соціальній справедливості, мирові та цілісному розвиткові всього людства. Церква, як наголосив Понтифік, застерігає ці інституції від перетворення на «структури гріха».
 
Несправедливий розподіл

Кожного року мільйони доларів, які повинні би йти на податки, аби фінансувати охорону здоров’я й освіту, накопичуються на рахунках в офшорних зонах. Тим часом бідні люди в країнах з високим рівнем заборгованості зазнають ще більше труднощів внаслідок високих податків та скорочення видатків на соціальні послуги. Папа вказав на важливість співвідповідальності для того, аби творити атмосферу братерства й довір’я та надихати пошук інноваційних та гуманізуючих рішень.

Допомога країнам з високим рівнем державного боргу

Цитуючи Енцикліку Папи Йоана Павла ІІ «Centesimus annus» (1991), він зазначив, що його слова про державний борг є сьогодні напрочуд актуальними: «Звичайно, принцип сплати боргу є справедливим; але недопустимо просити чи вимагати погашення боргу, коли це означало б нав’язувати політичні дії, що призводять цілі народи до голоду та відчаю». До цього, за словами Папи Франциска, закликають також «Цілі сталого розвитку», прийняті в ООН, спонукаючи «допомагати всім країнам досягнути прийнятного рівня заборгованості».

Економічне забезпечення і фундаментальні права людини

Святіший Отець наголосив, що найбільшою «структурою гріха» є розпалювання воєн, де гроші й час витрачаються на сіяння поділів і смерті. За його словами, мільярди доларів, які світ щороку витрачає на озброєння й насильство, могли б покласти кінець бідності й неписьменності.

Наступник святого Петра пригадав, що понад 70 років тому Загальна декларація прав людини ООН закликала всі країни-члени дбати про всіх вбогих людей землі. Уряди держав визнали, що соціальний захист, охорона здоров’я та загально освіта належать до фундаментальних прав людини. «Ці економічні права та безпечні умови для всіх, є найголовнішим виміром людської солідарності», – наголосив він, додаючи, що на відміну від 1948 року, сьогодні досягнення цих цілей є досить реальним.
  
Справедливість і відповідальність у фінансовій сфері

Папа підкреслив важливість того, аби міжнародні фінансові організації керувались у своїй діяльності такими критеріями справедливості й відповідальності. Він зазначив, що нова етика вимагає усвідомлення необхідності спрямувати спільні зусилля, аби перешкодити ухилянню від сплати податків та відмиванню грошей.

Віддати бідним те, що їм належить

Святіший Отець зазначив, що в контексті, в якому розвиток деяких соціальних і фінансових ділянок досягнув ніколи небачених досі рівнів, варто пригадати про слова євангеліста Луки: «Кому дано багато, від того багато вимагатимуть» (пор. Лк 12, 48).

Папа процитував також святого Амброзія, який зазначав: «Ти (багатію) не даєш бідному зі свого [даючи милостиню], а вручаєш йому те, що йому належить. Бо спільна власність дана на користування усім, а тільки ти її використовуєш». Це, за словами Святішого Отця, є принципом універсального призначення дібр, основою економічної й соціальної справедливості, а також спільного добра.