Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Без любові та служіння Церква не може прямувати вперед

Папа: Без любові та служіння Церква не може прямувати вперед

Під час Господньої Вечері Ісус Христос вказує на три істини, які лежать в основі Церкви: Пресвятою Євхаристією Він учить нас любити; обмиваючи ноги апостолам, – служити; а зрештою нагадує, що слуга ніколи не більший за свого пана. Про це розмірковував Папа Франциск у проповіді в домі святої Марти у четвер, 26 квітня 2018 року.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Спаситель прощається з учнями, звертаючись до них із довгою та дуже гарною промовою, яку переповідає євангеліст Йоан. Ісус звершує два жести, фундаментальні для Церкви: дає їсти Своє Тіло й пити Свою Kров та обмиває ноги учням. Із цих дій зроджуються дві заповіді, які дозволяють Церкві зростати й розвиватися.

Перша – це заповідь любові: любити ближнього, не лише «як себе самого», а «так, як Я вас полюбив». Ідеться про безмежну любов, без якої Церква не може дихати та прямувати вперед. Без такої любові вона перетворюється на порожню інституцію, позбавлену внутрішньої суті, де є лише зовнішні безплідні жести. А друга заповідь випливає з обмивання ніг, яке вказує на обов’язок служити ближнім: «Тож коли вмив вам ноги Я – Господь і Учитель, – то й ви повинні обмивати ноги один одному» (Йн 13, 14).

Однак Ісус застерігає: «Ви можете служити, але ви послані Мною. Ви не більші за Мене». Адже, слуга не більший, ніж його пан, а посланий не більший за того, хто його послав. Цим Христос вказує на справжню покору, на те, що учень мусить бути свідомий того, що Христос більший за всіх і ми повинні Йому служити, а не використовувати Його.

Папа зазначив: виконуючи ці дві заповіді й пам’ятаючи, що ми – тільки слуги, а Він – Пан, ніколи не зіб’ємося з правильного шляху, ніколи не помилимося. Приклад цього – численні мученики та святі, які жили саме так: люблячи інших, служачи своїм ближнім та усвідомлюючи, що вони лише слуги Господні.

Насамкінець Його Святість заохотив дозволити, щоб Ісус поглянув на кожного з нас так, як тоді дивився на Своїх учнів; дозволити, щоб Його погляд увійшов у нас, бо лише тоді відчуємо Його любов і сповнимося сорому за грішні вчинки. У ту мить варто повторити слова апостола Петра: «Господи, Ти знаєш все, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ти знаєш, що є у моєму серці».  

За темою:
Папа Франциск запрошує до Барі на екуменічну молитву за Близький Схід
Підсумки XXIV зустрічі Ради Кардиналів
Папа: Хрещення – це не магічна формула, а дар Святого Духа