Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: потребуємо Церкви, яка вміє бути терпеливою та є братерською
09:01 П'ятниця 0 149
3-12-2021, 09:01

Папа: потребуємо Церкви, яка вміє бути терпеливою та є братерською

Першою подією Апостольської подорожі Папи Франциска на Кіпр стала зустріч з представниками місцевої католицької спільноти.
Про це пише Vatican News.

Терпеливість і братерство – дві риси, яких Церкву навчає святий апостол Варнава, були в центрі уваги першої промови Папи Франциска на кіпрській землі. Прилетівши 2 грудня 2021 року до міжнародного аеропорту Ларнаки, Глава Католицької Церкви відразу від’їхав до маронітського катедрального собору Пресвятої Богородиці Благодатей, де відбулася зустріч із духовенством, чернецтвом, катехитами і представниками церковних рухів.

Католики становлять лише 4,5% населення Кіпру. Єдиним правлячим католицьким єпископом на Кіпрі є маронітський архієпископ. Вірні латинського обряду становлять більшість і підпорядковані латинському Єрусалимському патріархові, якого представляє Патріарший Вікарій. Кілька тисяч вірних нараховує спільнота католиків вірменського обряду. Є на острові також українська греко-католицька громада.

Багатокультурне обличчя Церкви

Промовляючи після вітального слова маронітського патріарха Блаженнішого Бшари Бутроса кардинала Раї та свідчення двох черниць, Папа Франциск розділив із присутніми радість від відвідин цієї землі, на яку прибув як паломник слідами апостола Варнави, що був сином цього народу. Вітаючи вірних маронітського обряду, Єпископ Риму скерував думку до Лівану, запевняючи у молитві за подолання кризи. Промовляючи до вірних латинського обряду, він звернув увагу на їхній мультикультурний характер, що є відображенням «ролі Кіпру на європейському континенті». «У католицькій Церкві не існує і не повинно існувати стін: вона є спільним домом, місцем стосунків, вона є співжиттям у розмаїтті», – наголосив Папа, зазначивши, що хоче звернути увагу на дві риси апостола Варнави.

Церква, що покликана бути терпеливою

Першою такою рисою є терпеливість. У Діяннях Апостолів розповідається, що Варнаву Церква Єрусалиму обрала як мужа великої віри та рівноваги, щоби відвідати спільноту в Антіохії, що складалася з навернених язичників. Там, за словами Папи, він зустрів людей, що мали іншу релігійну чутливість, і щодо них Варнава прийняв наставлення «великої терпеливості», що включала готовність постійно подорожувати, приймати новизну без поспішних суджень, терпеливість розпізнавання, вивчення інших культур і традицій. Він «не подавляє тендітну віру новоприбулих суворим, негнучким наставленням, надмірними вимогами щодо дотримання приписів», але «супроводить їх, бере за руку та веде діалог із ними».

«Дорогі браття й сестри, ми потребуємо терпеливої Церкви. Церкви, яка не дає засмутити себе та потривожити змінами, але спокійно приймає новизну та розрізняє ситуації в світлі Євангелія», – наголосив Наступник святого Петра, зазначивши, що Церква на Кіпрі має розпростерті обійми, обіймає, інтегрує та супроводжує, що є «важливим посланням також і для Церкви в усій Європі, що переживає кризу віри: не потрібно бути імпульсивними чи агресивними, ностальгічними чи ремствуючими, але прямувати вперед, відчитуючи знаки часу, і також знаки кризи. Потрібно знову розпочати терпеливо звіщати Євангеліє, насамперед, новим поколінням».

Церква, покликана до братерства

Далі Святіший Отець звернув увагу на ще одну важливу рису апостола Варнави – його братерську дружбу зі святим Павлом. Коли громада учнів з підозрою ставилася до новонаверненого Павла, саме Варнава «узяв його з собою» і представив громаді, поручившись за нього. Апостоли разом вирушили на проповідь, а Боже слово поширювалося не лише завдяки їхнім даруванням, але, насамперед, через те, що «вони були братами в Боже ім’я і завдяки цьому їхньому братерству наново сяяла заповідь любові». Згодом, як це трапляється в житті, між ними виникла суперечка щодо подальшої місії, але не запанувала взаємна образа.

«Ось цим і є братерство в Церкві: можна сперечатися щодо бачення, щодо різної чутливості та ідей. І в деяких випадках сказати речі відверто у вічі допомагає, є нагодою для зростання та зміни. Але завжди пам’ятаймо: сперечаємося не для того, щоби воювати одні з одними, не для того, щоб нав’язувати свою думку, але щоби виражати та втілювати життєдайність Святого Духа, що є любов’ю та сопричастям. Можемо дискутувати, але залишаючись братами», – сказав Папа, наголошуючи на тому, що ми потребуємо братерської Церкви, що буде «засобом братерства для світу».
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.